Вишеньки (помідори)

«Вишеньки» (лат. Solanum lycopersicum var. cerasiforme^[1], англ. Cherry tomato), також «Чері» — група сортів помідорів (переважно гібридних), найхарактернішою особливістю якого є маленькі плоди, через що й отримав назву — «вишня».

«Червона вишня»
Помідор «Черрі»
Виведення
Загальна інформація

Існують жовті, малинові, червоні, помаранчеві, фіолетові, чорні, коричневі сорти цих мініпомідорів.

«Червоні вишні» мають відмінні смакові якості як закуска, використовуються для приготування різних салатів («Капрезе») і для консервації. Деякі «Черрі» можна сушити. Дехто стверджує, що «вишеньки» довго зберігаються у свіжому вигляді, хоча вони значно поступаються величезним гігантам, які можуть зріти на підвіконні понад два місяці.

В Україні залюбки сіють жовті, бурякові та зеленкувато-чорні сорти, натомість червоні менш розповсюджені. Потребують пасинкування, хиляться до самої землі без підв'язки. Розсада страшенно витягується.

Плід 4-20 г найрізноманітнішої гами. Ростуть великими групками по 10-50 шт. Рослина зазвичай досить високоросла, якщо не прищипувати — здатна витягнутися на 1,5-2 м і навіть лягти на дерево. Розсада дуже витягується. Цікаво, що на розсаду можна сіяти «вишеньки» (або «чері») дуже густо, головне сильне освітлення. Потребують підв'язування. Гарно розвиваються по сусідству з жовтими помідорами, перцем мавр тощо. Дуже згубно впливають своїм сусідством на баклажан.

Вишне подібні помідори мають досить багатий асортимент і селекціонуються й дотепер. Уперше ж прототип був виведений у 1973 р. і їстівність його була спершу сумнівною й потребувала доопрацювання. Була штучно досягнута генетична помилка, відповідальна за повільне дозрівання, що актуально для пустелі й не надто актуально для наших чорноземів. Таким чином, цей «сорт» через 3-4 покоління унаслідок переопилення вироджується і зав'язуються нормальні середнього розміру ягоди.