Юрій Михайлович Вишневецький

Юрій Михайлович Вишневе́цький (пол. Jerzy Wiśniowiecki; ? — 1617/1618) — руський князь герба Корибут, військовий та державний діяч Речі Посполитої. Другий представник роду, який став римо-католиком.

Юрій Михайлович Вишневецький
пол. Jerzy Wiśniowiecki
Народився	1580[1]
Помер	не раніше 5 вересня 1618 і не пізніше 7 листопада 1618
Поховання	Буськ[2]
Країна	Велике князівство Литовське Річ Посполита
Діяльність	військовослужбовець
Alma mater	Альтдорфський університет[1], Інгольштадтський університетd[1] і Падуанський університет[1]
Знання мов	латина[1] і італійська[1]
Посада	Київський каштелян[3], депутат[d] і Черкаський староста[d]
Конфесія	католицька церква[1]
Рід	Вишневецькі
Батько	Михайло Вишневецький[4]
Мати	Halszka Zenowiczównad[4]
Брати, сестри	Вишневецький Михайло Михайлович і Вишневецький Олександр Михайлович
У шлюбі з	Q130303035?[5]
Діти	Вишневецька Гальшка[6]

Герб Корибут

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Вишневецький.

Життєпис

Син брацлавського та київського каштеляна, старости черкаського, канівського, лубенського, лоївського Михайла Вишневецького (1529—1584) і Гальшки Зенович (або Зеновичівни, † до 1594). Навчався в університеті міста Інгольштадт у 1594 р., в університеті Альтдорфа в 1595 р.^[7]

1603 року розділив батьківські маєтності з братом Михайлом. З 1609 р. каштелян київський, староста черкаський.

Заклав близько 1611 року замок у Білому Камені на Золочівщині. Заклав у містечку католицьку парафію (1605/15), надав кошти для будівництва старого костелу в містечку^[8].

У 1615—1618 роках був одним з регіментарів польсько-литовського війська під час війни з Московським царством. У 1617 році спробував захопити Путивль: зайнявши саме місто, не зміг захопити фортецю. Маршалок Головного Коронного трибуналу в 1617 р.

Другий представник роду, який став римо-католиком. Записав фундуш для монастиря домініканців у м. Буськ в 1608 році.^[9] Був власником села Тайкури, якому король на прохання Ю. Вишневецького надав магдебурзьке право в 1614 році.^[10]

За даними Каспера Несецького, Шимон Старовольський стверджував про його надгробок у Нестерварі; Шимон Окольський — у Залізцях.^[11] Згідно з дослідженнями Наталі Яковенко — в домініканському кляшторі Буська^[12].

Родина

У шлюбі з Федорою^[13] (Теодорою), донькою або сестрою Івана з Чапличів.

Діти:

• Гальшка, яка померла невдовзі після смерті Юрія Вишневецького. Тому маєтки переважно перейшли до сина старшого брата його батька Михайла Вишневецького (†1616) — князя Яреми Михайла Вишневецького.

Маєтності

Володів часткою маєтку і замку Вишневець, місточком і замком Вержбувець та 12 селами, половиною міста Новий Андріїв у Люблінському воєводстві, половину міста та округи Брагін, землями навколо міста Пірятин з самим містом, також Білим Камені, Тайкуром і Собещицями.