Вишнівчик (Львівський район)

Вишнівчи́к — село в Україні, у Перемишлянській міській територіальній громаді Львівського району Львівської області. Населення — близько 300 осіб.

село Вишнівчик
Країна	Україна
Область	Львівська область
Район	Львівський район
Тер. громада	Перемишлянська міська громада
Код КАТОТТГ	UA46060330100030040
Основні дані
Засноване	1443
Населення	348 (01.01.2015)
Площа	3,61 км²
Густота населення	157,06 осіб/км²
Поштовий індекс	81233
Географічні дані
Географічні координати	49°41′50″ пн. ш. 24°44′47″ сх. д.
Середня висота над рівнем моря	327 м
Водойми	Золота Липа, Лонівка
Місцева влада
Адреса ради	81231, Львівська обл., Перемишлянський р-н, с. Вишнівчик
Карта
Вишнівчик
Вишнівчик
Мапа

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Вишнівчик.

Географія

У селі річка Лонівка впадає у Золоту Липу.

Населення

Станом на 01.12.2011 рік у Вишнівчику нараховувалося 172 двори та 381 мешканець.

Історія

Село Вишнівчик знаходиться за 15 км від районного центру, біля витоків річки Лонівки (притока Золотої Липи).

Уперше згадується в судовій справі за 1443 рік. Над селом здіймається гора Кібанів.

У 1672 році в селі була церква Святого Михаїла, збудована з допомогою князя Любомирського. Ця церква простояла 236 років, а новішу, що збереглася дотепер, збудовано у 1896 році.

У 1860 році граф Потоцький тут збудував фільварок, з часом значно розбудований.

На початку Першої світової війни декілька мешканців села пішли в УСС, серед них були діти отця Степаніва — оспівана в стрілецьких піснях дочка Олена, хорунжа УСС, згодом — педагог, фотографії якої обійшли найкращі журнали Європи, та син Ананій, що був сотником УГА, першим комендантом м. Щирець. На стіні хати, у якій народилася О. Степанів (1892—1963), 6 грудня 1992 року було відкрито меморіальна дошку. На жаль, її незабаром вкрали.

На сільському цвинтарі, у двох могилах, поховано понад 100 вояків УГА.

Боротьба ОУН-УПА проти комунізму

У 1944 році в с. Вишнівчику більшовики зловили сот. самооборони (наддніпрянця) Марченка Андрія. Більшовики ведучи його на розстріл сказали: «от, сволоч, розстріляємо», він відповів: «я гордий з того, що гину за [У]країну». Пращаючись зі жінкою закликав: «прощай Насте, Україна кличе».^[1]

Пам'ятник воїнам УГА

Пам'ятка

• Костел Внебовзяття Пресвятої Діви Марії (1930) за проектом архітектора Вавжинця Дайчака.
• Церква Святого Архистратига Михаїла (1896)

Відомі люди

• Ростислава Білинська (1890—1968) — українська піаністка та педагогиня.
• Білоніжка Петро Михайлович (нар. 1935) — український науковець у галузях мінералогії та геохімії, історії науки, кандидат геолого-мінералогічних наук, дійсний член Наукового товариства ім. Т. Шевченка, почесний член Українського мінералогічного товариства (2006), доцент Львівського національного університету імені Івана Франка.
• Йосиф Бучинський (1891—1941) — греко-католицький священник, жертва радянських репресій, слуга Божий — душпастирював у селі в 1921—1930 роках.
• Степанів Олена Іванівна (1892—1963) — українська громадська та військова діячка; перша в світі жінка, офіційно зарахована на військову службу у званні офіцера; четар Української Галицької Армії.