Вишнів (Ковельський район)

Ви́шнів — село в Україні, у Ковельському районі Волинської області. Населення становить 1160 осіб. Адміністративний центр Вишнівської об'єднаної територіальної громади.

Коротка інформація село Вишнів, Основні дані ...

Remove ads

Походження назви

Про походження назви села існує дві версії:

за першою село має таку назву через те, що потопає у вишнях;
за другою — після скасування кріпацтва тут оселився пан Вишневський і задумав заснувати село. Так в честь пана село було назване Вишнів^[1].

Символіка

Основою герба села Вишнів є щит з заокругленою донизу нижньою частиною. Щит вертикально розтятий: у правому червоному полі срібний рівнораменний хрест, що торкається кінцями країв, у лівому синьому золотий ріг достатку наповнений цвітом та стиглими ягодами вишні. Щит може вписуватись у декоративний аркуш, доповнений внизу колосками пшениці. Картуш увінчує «сільська» корона, що додатково підкреслює статус адміністративного центру с. Вишнів.

Срібний рівнораменний хрест в червоному полі — сучасний символ Волині. Золотий ріг достатку — символ достатку та багатства. Цвіт вишні — символ надії та розквіту. Червоні стиглі вишні — уособлюють завершеність, абсолютність, досконалість. Дві ягоди — число пари, взаємодії, доповнення.

Remove ads

Географія

Вишнів розташований в південно-західній частині Ковельського району, на відстані 3 кілометри на південь від міста і залізничної станції Любомль. Село розташоване на відстані близько 15 км від кордону з Польщею і приблизно за 44 км від кордону з Білоруссю.

Через північну околицю населеного пункту проходить міжнародна автомагістраль E373 (збігається із М07) Варшава-Люблін-Ковель-Сарни-Коростень-Київ, а через східну — автошлях Володимир—Берестя^[2].

Площа населеного пункту — 2,23 км², середня висота над рівнем моря — 179 м.

Історія

Узагальнити

Перспектива

Перша згадка про Вишнів в історичних документах належить до 1510 року, у тому ж році згадується і церква.

Наприкінці 19 століття в селі було 215 хат та 1421 житель, мурована церква, школа і вітряк.

До війни в селі проживало 7 єврейських родин та 2 польські. Вперше радянська влада в селі була встановлена влітку 1920 року. Ревком налічував 15 чоловік. Очолював його Арсен Сахарук. Секретарем комнезаму був Кузьма Дячук.

За часів панування Польщі в селі діяла підпільна група членів КПЗУ.

В 1939 році був організований колгосп, головою якого став Лукаш Лілікович. Після ліквідації у 1991 році колгоспу імені КПРС в селі було створено КСП «Буг», голова В. О. Веремчук.

Під час окупації нацистами було закатовано 96 жителів села, 53 юнаків і дівчат вивезли до Німеччини, близько 100 чоловік боролись проти нацистських загарбників. 57 осіб нагороджені орденами і медалями СРСР. У 1960 році у Вишневі споруджено пам'ятник полеглим односельчанам у німецько-радянській війні.

У 1986 році збудовано нове приміщення школи, у 1996 побудовано дитячий садок^[1].

До 23 грудня 2016 року — адміністративний центр Вишнівської сільської ради Любомльського району Волинської області^[3].

17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Любомльського району, село увійшло до складу Ковельського району^[4].

Remove ads

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1124 особи, з яких 547 чоловіків та 577 жінок^[5].

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 1182 особи^[6].

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:^[7]

Більше інформації Мова, Відсоток ...

Мова	Відсоток
українська	99,16 %
російська	0,59 %
білоруська	0,25 %

Remove ads

Соціальна сфера

У селі діють:

загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів;
дитячий садок;
бібліотека;
будинок культури;
фельдшерсько-акушерський пункт;
кілька магазинів^[1].

Вишнівська школа

Перші післявоєнні класи (1950 р.)	Приміщення старої школи	Вишнівська ЗОШ І-ІІІ ступенів	Вишнівська ЗОШ І-ІІІ ступенів

Перша царська школа у селі Вишнів була створена у 1898 році. Учителем у ній був поручик Камчатського полку. Навчання велося російською і польською мовами. Учні навчалися у 5 пристосованих приміщеннях, які збереглися до 1986 року. Після Другої світової війни школа була початковою.

Станом на 2009 рік у школі навчалося 209 дітей. За час існування закладу освіту здобуло понад 700 осіб^[1].

Remove ads

Релігія

У селі знаходиться дерев'яна церква святих Кузьми і Дем'яна (УПЦ МП), побудована в 1868 році, яка також є пам'яткою архітектури місцевого значення. Охоронний номер — № 207-м.

Відомі люди

Вигера Сергій Михайлович — кандидат сільськогосподарських наук, доцент кафедри інтегрованого захисту та карантину рослин Національного аграрного університету;
Гай Владислав Вікторович — старший лейтенант Збройних Сил України, командир саперної групи;
Литвинюк Володимир Феодосійович — завідувач відділення судинної хірургії обласної лікарні, член Європейської асоціації судинних хірургів;
Мінарченко (Куць) Валентина Миколаївна — доктор біологічних наук, професор;
Положевець Петро Григорович — головний редактор «Учительской газети» (Москва)^[1];
Сачук Степан Дорофійович — редактор газети «Волинь», заслужений журналіст України, двічі удостоєний премії Національної Спілки журналістів України «Золоте перо», нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня;
Хасевич Федір — настоятель церкви в роки 2-ї світової війни, брат Ніла Хасевича^[8].