Владимиров Ігор Петрович

Владимиров Ігор Петрович (нар. 1 січня 1919(19190101) — 20 березня 1999) — радянський і російський актор і режисер театру та кіно, театральний педагог. Народний артист СРСР (1978).

Владимиров Ігор Петрович
Народився	1 січня 1919(1919-01-01)[1][2]  Катеринослав, Махновщина
Помер	20 березня 1999(1999-03-20) (80 років)  Санкт-Петербург, Росія
Поховання	Большеохтінський цвинтарd
Країна	СРСР  Росія
Діяльність	актор, театральний режисер, кінорежисер, театральний педагог
Alma mater	Санкт-Петербурзький державний морський технічний університетd і Ленінградський театральний інститут імені О. М. Островського
Знання мов	російська[3]
Заклад	Російський державний інститут сценічних мистецтв, Великий драматичний театр імені Георгія Товстоногова і Санкт-Петербурзький академічний театр імені Ленрадиd
Учасник	німецько-радянська війна
Роки активності	з 1948
Magnum opus	Люди на Ніліd і The Nile and the Lifed
У шлюбі з	Зінаїда Шарко і Аліса Фрейндліх
Діти	Варвара Владимироваd
Нагороди
IMDb	ID 0900526
Медіафайли у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Владимиров.

Життєпис

Ігор Владимиров народився в Катеринославі (нині м. Дніпро). Сім'я незабаром після його народження переїхала до Харкова, а 1932 року — до Ленінграду.

4 липня 1941 року Владимиров був зарахований добровольцем до Гвардійської стрілецької дивізії Ленінградської Армії Народного ополчення. Воював на Ленінградському фронті. 1943 року був демобілізований. Того ж року Ігор Владимиров закінчив Ленінградський кораблебудівний інститут, проте незабаром зрозумів, що його покликання — театр.

Поступив на акторський факультет Ленінградського театрального інституту, який закінчив 1948 року. Після закінчення інституту недовгий час служив у Ленінградському обласному театрі оперети і Ленінградському гастрольному театрі. 1949 року був прийнятий у трупу ленінградського театру імені Ленінського комсомолу, де грав ролі молодих героїв. Під керівництвом Георгія Товстоногова молодий актор долучився до азів режисерської професії. 1956 року разом з Г. Товстоноговим перейшов у Великий драматичний театр імені Горького, де до кінця 1960 року працював режисером-стажистом, здійснив кілька самостійних постановок; одночасно ставив спектаклі в інших ленінградських театрах.

У листопаді 1960 року Ігор Владимиров був призначений головним режисером театру театру імені Ленради. і керував їм до кінця свого життя.

Серед глядачів успіх мали такі вистави, як «Ромео і Джульєтта» Вільяма Шекспіра, «Пігмаліон» Бернарда Шоу, «Гравці» Миколи Гоголя, «Вишневий сад» Антона Чехова тощо.

Поряд з напруженою роботою в театрі Ігор Петрович знімався і в кіно. Дебютував у фільмі «Таємниця двох океанів» (1956), пізніше зіграв головні ролі в ліричній комедії «Казки… казки… казки старого Арбату» та ін. Знявся у низці кінофільмів українських кіностудій, зокрема детективах «Інспектор Лосєв» та «Петля». Список його кінематографічних ролей не надто великий, проте деякі з них користувалися великою любов'ю глядачів. Особливо це відноситься, безсумнівно, до прекрасного акторського дуету з А. Б. Фрейндліх у фільмі Е. М. Савельєвої «Старомодна комедія».

Як режисер зняв один фільм: музичну кіноказку для дорослих «Зайвий квиток» (1982), де головні ролі грали О. Я. Соловей і М. С. Боярський.

Помер Ігор Владимиров 20 березня 1999 у 80 років. Похований на Большеохтінському цвинтарі у Санкт-Петербурзі.

Фільмографія

Акторські кінороботи у фільмах:

• 1956: «Таємниця двох океанів» / Тайна двух океанов — Скворешня Андрій, старшина, майор держбезпеки
• 1958: «У дні Жовтня» / В дни Октября — прапорщик Г. І. Благонравов
• 1966: «Сіра хвороба» / Серая болезнь — Вадим Олександрович Сперанський
• 1967: «Твій сучасник» / Твой современник — Василь Губанов
• 1968: «Наші знайомі» / Наши знакомые — Аркадій Йосипович, актор
• 1969: «Потрійна перевірка» / Тройная проверка — Кураєв, полковник абверу
• 1972: «Приборкання вогню» / Укрощение огня — Анатолій Головін
• 1973: «Виконуючий обов'язки» / Исполняющий обязанности — архітектор
• 1974: «Велике протистояння» / Великое противостояние — Олександр Дмитрович Расщепей, кінорежисер
• 1974: «Найжаркіший місяць» / Самый жаркий месяц — Ратомський
• 1976: «Моя справа» / Моё дело — Казачкін
• 1976: «Звичайний місяць» / Обычный месяц — Володимир Олександрович Смєрдов, директор заводу
• 1977: «Зворотний зв'язок» / Обратная связь — Лоншаков
• 1977: «Запрошення до танцю» / Приглашение к танцу — Княжинський
• 1977: «Талант» / Талант — Август Іванович Берест, професор
• 1978: «Старомодна комедія» / Старомодная комедия — Родіон Миколайович
• 1980: «Світ у трьох вимірах» / Мир в трёх измерениях — Федір Бояришев, професор
• 1980: «Надзвичайні обставини» / Чрезвычайные обстоятельства — Іван Георгійович Марущак
• 1981: «Фронт в тилу ворога» / Фронт в тылу врага — Вольдемар Фрібе, він же «Професор», розвідник
• 1982: «Казки… казки… казки старого Арбату» / Сказки… сказки… сказки старого Арбата — Федір Кузьмич Балясников, майстер з виготовлення театральних ляльок, шістдесятих років
• 1982: «Інспектор Лосєв» / Инспектор Лосев — Кузьмич, полковник міліції Федір Кузьмич Квіток
• 1982: «Зайвий квиток» / Лишний билет — Василь Васильович
• 1983: «Летаргія» / Летаргия — Михайло Миколайович Оболенський, композитор
• 1983: «Петля» / Петля — Федір Кузьмич Цвєтков
• 1988: «Життя Клима Самгіна» / Жизнь Клима Самгина — Прозоров
• 1990: «Шапка» / Шапка — Василь Степанович Каретников, секретар Спілки Письменників СРСР, лауреат, депутат

Режисер-постановник:

• 1964: «Людина зі Стратфорда» (фільм-спектакль)
• 1973: «Приборкання норовливої» (фільм-спектакль)
• 1973: «Людина і джентльмен» (фільм-спектакль)
• 1975: «Ковальова з провінції» (фільм-спектакль)
• 1979: «Люди і пристрасті» (фільм-спектакль)
• 1982: «Зайвий квиток»
• 1982: «П'ятий десяток» (фільм-спектакль)
• 1989: «Переможниця» (фільм-спектакль)