Владиславський Володимир Олександрович

Володи́мир Олекса́ндрович Владисла́вський (Вольф Янкелевич Єльник, Володимир Олександрович Єльник 1 (13) червня 1891 , Київ  — 5 жовтня 1970(1970-10-05) , Москва, РРФСР, СРСР ) — радянський актор театру і кіно. Народний артист СРСР (1967). Лауреат Сталінської премії першого ступеня (1948).

Владиславський Володимир Олександрович
Ім'я при народженні	рос. Вольф Янкелевич Ельник[1]
Народився	1 (13) червня 1891[1][2]  Київ, Російська імперія[3]
Помер	5 жовтня 1970(1970-10-05)[3] (79 років)  Москва, РРФСР, СРСР[3]
Поховання	Новодівичий цвинтар
Країна	Російська імперія  СРСР
Діяльність	актор
Галузь	театр[4], фільм[4] і акторське мистецтво[4]
Знання мов	російська[4]
Заклад	Театр Коршаd, Державний театр імені Вс. Мейєргольдаd і Державний академічний Малий театр Росії
Роки активності	з 1912
Партія	ВКП(б)
У шлюбі з	Богатиренко Павла Захарівна
Нагороди	People's Artist of the North Ossetian Autonomous Soviet Socialist Republicd
IMDb	ID 0900553

Біографія

Народився 1 (13) червня 1891(18910613) року в Києві на Деміївці, у родині відставного рядового 75-го піхотного севастопольського полку мозирського міщанина Янкеля Вульфовича Єльника та Хайки Норимівни, уродженої Бейлін, ім'я при народженні — Вольф Янкелевич Єльник^[5]. У 1915 році при хрещенні отримав ім'я Володимир Олександрович Єльник^[6].

Театральний дебют актора відбувся в 1912 році в Одесі, в приватній антрепризі. Потім грав в різних театрах на півдні Росії — у Владикавказі, Ростові-на-Дону, в Україні Житомирі Києві і Харкові. У 1925 році переїхав до Москви, з успіхом виступав у театрі Корша і в театрі Мейерхольда. З 1933 року Володимир Владиславський приєднався до трупи Малого театру.

Першу кінороль актор отримав у 1926 році в комедії «Ведмедяче весілля». Одними з його найкращих робіт в кінематографі вважається роль Модеста Олексійовича у фільмі «Ганна на шиї» (1954), знятому режисером І. М. Анненським за одноіменним оповіданням А. П. Чехова, а також роль директора бази в комедії Л. І. Гайдая «Операція „И“ і інші пригоди Шурика» (1965).

В. А. Владиславський помер 5 жовтня 1970 року. Похований у Москві на Новодівочому кладовищі (ділянка № 2) разом з дружиною, актрисою Малого театру і театральним педагогом П. З. Богатиренко.

Звання та нагороди

• Сталінська премія 1-го ступеня (1948) — за виконання ролі академіка Абуладзе в спектаклі «Велика сила» Б. С. Ромашова
• народний артист СРСР (1967)
• народний артист РРФСР (1949)
• орден Леніна
• орден Трудового Червоного Прапора (1949)
• орден «Знак Пошани» (1937)

Творчість

Театральні ролі

• «Горе з розуму» О. С. Грибоєдова (режисер: Пров Садовський) — Загорецький^[7]
• «Вовки і вівці» О. М. Островського — Чавунів
• «На всякого мудреця досить простоти» О. М. Островського — Мамаєв
• «Ліс» О. М. Островского — Короп
• «Прибуткове місце» — Юсов
• «Ревізор» М. В. Гоголя — Суниця
• «Весілля Кречинского» О. В. Сухово-Кобиліна — Расплюев
• «Любов Ярова» К. А. Тренева — генерал Кутов
• «На березі Неви» К. А. Тренева — Обольяшев
• «Бійці» Б. С. Ромашова — професор Ленчицький
• «Велика сила» Б. С. Ромашова — академік Абуладзе

Фільмографія

• 1926 — «Ведмеже весілля»
• 1937 — «Ленін у Жовтні» — Карнаухов
• 1940 — «Яків Свердлов» — Казимир Петрович
• 1941 — «Як посварився Іван Іванович з Іваном Никифоровичем» — Суддя
• 1941 — «Бойова кінозбірка № 7»
• 1941 — «Романтики» — Іван Павлович
• 1944 — «Людина № 217» — Йоганн Краусс
• 1944 — «Весілля» — Доктор
• 1946 — «Глінка» — Вієльгорський
• 1946 — «Адмірал Нахімов» — капітан Лавров
• 1949 — «Зустріч на Ельбі» — Мак-Дермот
• 1950 — «Далеко від Москви» — Ліберман
• 1951 — «Спортивна честь»
• 1952 — «Вовки і вівці» (Телеспектакль)
• 1954 — «Анна на шиї» — Модест Олексійович
• 1957 — «Нічний патруль» — Волабуєв
• 1957 — «Пігмаліон» (Телеспектакль) — Дулітл
• 1958 — «Жених з того світу»
• 1960 — «Євгенія Гранде» — Абат
• 1964 — «Товариш Арсеній» — Професор університету
• 1965 — «Операція «И» та інші пригоди Шурика» — Директор бази