Владислав Чайковський

Влади́слав Ві́ктор Чайко́вський гербу Гриф (пол. Władysław Wiktor Czajkowski; 23 грудня 1844, с. Дусанів, нині Перемишлянський район, Львівська область — 3 жовтня 1917, Баден) — польський шляхтич, громадсько-політичний діяч. Посол Австрійського райхсрату, Галицького сейму.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Чайковський.

Владислав Віктор Чайковський
Władysław Wiktor Czajkowski
Народився	23 грудня 1844(1844-12-23) с. Дусанів,нині Перемишлянський район, Львівська область, Україна
Помер	3 жовтня 1917(1917-10-03) (72 роки) Баден
Поховання	Австрія
Громадянство	Австрійська імперія →  Австро-Угорщина
Національність	поляк
Діяльність	землевласник, політик, громадський діяч
Alma mater	Віденський університет
Посада	посол до Галицького сейму[d], член Палати Цислейтаніїd, член Палати Цислейтаніїd і член Палати панів Імперської Ради[d]
Партія	Польський клубd
Конфесія	римо-католик
Рід	Чайковські
Батько	Миколай Чайковський
Мати	Розалія Чайковська, з роду Петровичів
Родичі	брат Міхал Альфонс Чайковський
У шлюбі з	Ружа Чайковська, з роду Румерських
Нагороди	Кавалер командорського хреста ордена Франца Йосифа
Герб Гриф
Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Народився 23 грудня 1844 року в с. Дусанові у Галичині (нині Перемишлянський район, Львівська область, Україна, тоді Перемишлянський повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина) в сім'ї дідича Дусанова Миколая Чайковського та його дружини Розалії з Петровичів.

З 1868 року був власником маєтків Медведівці, Новоставці, Підлісся, Янівка (нині Мартинівка^[1]) в Бучацькому повіті, Рудок — у Рогатинському, Чагрова — у Станиславівському. 1891 року, після смерти брата Міхала Альфонса (1858—1891), став дідичем Дусанова.

Брав активну участь у громадському та політичному житті. Був членом повітової ради, її відділу в Бучачі, 1884 року обраний маршалком Бучацького повіту («нім. Praeses der Bezirksvertretung»). 1902 року обраний послом до Ради панів Райхсрату, 1907 року став дожиттєвим її членом.

У 1910—1912 роках був послом від курії великих землевласників (І-ї курії) округу Станиславів до Галицького сейму (обраний замість вибраного раніше Войцеха Дідушицького, який помер 23 березня 1909 року); член сеймової правиці; склав мандат 1912 року^[2]). Був прихильником українсько-польського порозуміння.
1906 року вдруге одружився — з Ружею із родини Румерських.

Після початку Першої світової війни виїхав із Дусанова до Відня. Помер 3 жовтня 1917 року в Бадені біля Відня, там і похований.

Нагороди

• Командорський хрест ордена Франца Йосифа (Австро-Угорщина, 1917)^[3].