Владислав Збаразький

Владислав Збаразький (*д/н —1581/1582) — князь українсько-литовського походження, державний діяч Речі Посполитої.

Владислав Збаразький
Народився	невідомо Збараж
Помер	1581/1582
Країна	Річ Посполита
Національність	українець
Титул	король
Посада	справця Київського воєводства
Попередник	Михайло Мишка-Варковський
Конфесія	православ'я, социніанство
Рід	Збаразькі
Батько	Андрій Збаразький
Мати	Ганна Гербурт
У шлюбі з	Софія Пшилуська
Діти	3 сина та 4 доньки
Герб

Життєпис

Походив з роду впливових магнатів Збаразьких гербу Корибут. Син князя Андрія Збаразького та Ганни Гербурт. Про дату народження відсутні відомості. Здобув гарну домашню освіту. У 1540 році втратив батька, отримавши за розподілом його володінь південно-східну окраїну Збаразького повіту з центром у замку Волочища. У 1557 році одержав від уряду право на заснування містечка Волочиськ.

У 1561 році захопив у Яна Криштофа Тарновського містечко Сатанів з навколишніми селами у Подільському воєводстві. Цей наїзд Збаразького був невипадковим, знаменуючи собою давній порубіжний конфлікт за нові господарські угіддя між князями Збаразькими і краківським каштеляном Яном Тарновським.

Одружився приблизно 1569 або 1570 року з социніанкою (аріанкою) Софією Пшилуською. Під її впливом зрештою перейшов до социніанства. У 1570 році був послом від Волинського воєводства на сейм у Кракові.

З 1571 року до самої смерті був справцею Київського воєводства (особою після воєводи). Водночас отримав староство ботоцьке. У лютому 1573 року разом з київським намісником Василем Раєм передав священику Філіпу Одонію Трьохсвятительську церкву в Києві. Відомо, що Збаразький увійшов у конфлікт з київським гродським суддею Іваном Сущинським (Солтаном). У 1578 році вдруге стає послом на сейм в Кракові.

Помер наприкінці 1581 або напочатку 1582 року, ймовірно поховано у Києво-Печерській лаврі.

Родина

Дружина — Софія Пшилуська

Діти:

• Стефан (д/н-1605) 
• Костянтин (д/н-бл.1608) 
• Петро (д/н-1612) 
• Ганна (д/н-бл.1636) 
• Маґдалена — княжна; чоловік — Вацлав Шемет
• Катерина (д/н-1618) дружина  Щенсни Харленського , київського підкоморія
• донька (ім'я невідоме), дружина Матвія Єло-Малинського

Джерела

• Wolff — Wolff J. Kniaziowie litewsko-ruscy od końca czternastego wieku. Warszawa, 1895.
• ЦДІАК України. — Ф. 25. Луцький ґродський суд, оп. 1, спр. 3
• Российский государственный архив древних актов, ф. 389 (Литовская Метрика), оп. 1.
• Описи актовых книг Киевского центрального архива, № 2051 (Луцкая гродская, записовая и поточная книга 1577 г.) / сост. Е. Диаковский. — К., 1907. — 143 с.
• Lenia Хсіа Władysława Zbaraskiego (BJ, rps 4503, k. 75 v.).
• Posłowie ziemscy koronni 1493—1600, pod red. Ireny Kaniewskiej, Warszawa 2013, s. 198, 260.
• Шлюбні зв'язки княжих родин Острозьких, Заславських, Корецьких, Чорторийських, Санґушків, Збаразьких, Вишневецьких із зазначенням віровизнання подружжя та дати шлюбу (середина XVI — середина XVII ст.)^{[недоступне посилання з червня 2019]}