Владислав Курашкевич

Влади́слав Курашкевич (22 лютого 1905, м. Володава, тепер Люблінського воєводства — 10 березня 1997, м. Познань) — польський мовознавець, член Польської академії мистецтв з 1947, Польської АН з 1967.

Владислав Курашкевич
пол. Władysław Kuraszkiewicz
Народився	22 лютого 1905(1905-02-22)[1]  Володава, Володавський повіт, Люблінське воєводство, Польща
Помер	10 березня 1997(1997-03-10)[1] (92 роки)  Познань, Польща
Поховання	Junikowo Cemeteryd
Країна	Польща
Діяльність	мовознавець
Alma mater	ЛНУ ім. І. Франка
Заклад	Вроцлавський університет Університет імені Адама Міцкевича у Познані Люблінський католицький університет Івана Павла II
Членство	Польська академія наук
Владислав Курашкевич у Вікісховищі

Біографія

У 1929 році закінчив Львівський університет.

Викладав у гімназіях, згодом — професор Люблінського (1935—1950), Вроцлавського (1947—1950), Познанського (з 1950) університетів.

У 1950—1956 — завідувач кафедри слов'янської філології, 1956—1969 — завідувач кафедри польської мови, 1969—1974 — директор Інституту польської мови Познанського університету.

Автор досліджень з історії і діалектології польської мови.

Ряд праць — з діалектології східнослов'янських мов, зокрема з української, мови українських пам'яток («Галицько-волинські грамоти XIV—XV ст.», 1934; «Нарис східнослов'янської діалектології», 1954; «Нові уваги до В. Курашкевич. розвитку українського ікавізму», 1976; «Українські й білоруські дифтонги та їх редукція», 1978, та ін.).