Владислав Татаркевич

Владислав Татаркевич (пол. Władysław Tatarkiewicz; 3 квітня 1886 — 4 квітня 1980) — польський філософ Львівсько-Варшавської школи, академік. Був онуком польського скульптора й художника Якуба Татаркевича.

Владислав Татаркевич
пол. Władysław Tatarkiewicz
Народження	3 квітня 1886(1886-04-03)[1][2][…]  Варшава, Російська імперія[1][3]
Смерть	4 квітня 1980(1980-04-04)[1][2][…] (94 роки)  Варшава, Польська Народна Республіка[1][3]
Поховання	Повонзківський цвинтар
Громадянство (підданство)	Російська імперія  Польська Республіка  Польська Народна Республіка  Польща[3]
Знання мов	польська[4][5][5]
Діяльність	мистецтвознавець
Викладав	Університет імені Адама Міцкевича у Познані, Варшавський університет і Вільнюський університет
Член	Польська академія наук[6] і Сербська академія наук і мистецтв
Alma mater	Варшавська політехніка, Варшавський університет, Летючий університетd і ЛНУ ім. І. Франка
Відомі студенти	Tadeusz Krońskid
Батько	Ksawery Tatarkiewiczd
У шлюбі з	Teresa Tatarkiewiczowad[3]
Діти	Krzysztof Tatarkiewiczd
Автограф
Нагороди	премія імені Ідзі Радзішевськогоd (1974)
Владислав Татаркевич у Вікісховищі

Татаркевич навчався в Берліні, Марбурзі (у Германа Когена і Пауля Наторпа), Парижі, Львові, був професором Варшавського університету в 1915—1919 і в 1923—1961 роках. З 1930 року член Польської Академії наук.

Одним з учнів Татаркевича був Стефан Моравський.