Власенко Дмитро Анатолійович

Дмитро́ Анато́лійович Вла́сенко  — український військовослужбовець, полковник, правознавець, професор Харківського національного університету внутрішніх справ, екс-командир 15-ї бригади оперативного призначення Національної гвардії України, учасник російсько-української війни. Герой України (2024).

Дмитро Власенко Дмитро Анатолійович Власенко
Полковник
Загальна інформація
Національність	українець
Alma Mater	Окремий факультет внутрішніх військ МВС України при Національній академії прикордонних військ України імені Богдана Хмельницького (2000), Школа офіцерів Національної жандармерії Франції у м. Мелені (2007), Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Ступінь	Кандидат юридичних наук (2024)
Військова служба
Роки служби	1996—2017, 2021—н.ч.
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Національна гвардія
Формування	9 ПОП  4 БрОП НГУ  «Омега»
Війни / битви	Російсько-українська війна Війна на сході України Російське вторгнення в Україну (2022)
Командування
Командир 15 ОБрОП Заступник командира  4 БрОП НГУ
Нагороди та відзнаки
Орден Данила Галицького

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Власенко.

Життєпис

2000 року закінчив окремий факультет внутрішніх військ МВС України при Національній академії прикордонних військ України імені Богдана Хмельницького, потому до 2003 року служив у полку спеціального призначення «Гепард» ВВ МВС України на посадах командира взводу та роти, пізніше перевівся до загону спеціального призначення «Омега».

У 2006—2007 рр. навчався у Школі офіцерів Національної жандармерії Франції у м. Мелені, після повернення в Україну проходив службу у Головному управлінні ВВ МВС України, водночас здобуваючи освіту в Інституті міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

2012 року повернувся до служби у спецпідрозділах, у 2014—2017 рр. був командиром групи окремого загону спеціального призначення Східного територіального управління НГУ, брав участь у АТО/ООС. 2017 року звільнився з військової служби у запас за станом здоров'я.

Навесні 2021-го повернувся на військову службу, обіймав посади командира відділення інструкторів та заступника командира 4-ї бригади оперативного призначення НГУ. Очолювана ним тактична група 4-ї бригади героїчно проявила себе під час тривалої оборони м. Рубіжного на [Луганська область[|Луганщині]].

У січні 2023 року призначений командиром 15-ї бригади оперативного призначення НГУ^[1].

У жовтні 2023 підрозділу під його командуванням вдалося просунутися майже на 3 км вглиб фронту, захопити полонених і трофейну зброю, знищити склади боєприпасів та техніку ворога. Наприкінці того ж року він вдало організував відбиття штурму українських позицій у Запорізькій області та, ризикуючи життям, під щільним вогнем противника прорвався до двох поранених українських воїнів і успішно їх евакуював.

Від липня 2024 — проректор, згодом — професор кафедри тактико-спеціальної підготовки Харківського національного університету внутрішніх справ. Автор низки праць, зокрема «Адміністративно-правовий статус суб’єктів забезпечення реалізації заходів правового режиму воєнного стану» («Європейські перспективи», 2017, № 3), «Сутність та особливості воєнного стану як об’єкта адміністративно-правового регулювання» («Наше право», 2022, № 3), «Зарубіжний досвід забезпечення реалізації заходів правового режиму воєнного стану та можливості його використання в Україні» («Вісник Кримінологічної асоціації України», 2024, № 2).

Нагороди

• звання Герой України з врученням ордена «Золота Зірка» (25 березня 2024) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові^[2];
• орден Богдана Хмельницького II ступеня (28 вересня 2023) — за особисту мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, сумлінне та бездоганне служіння Українському народові^[3];
• орден Богдана Хмельницького III ступеня (24 травня 2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі^[4];
• орден Данила Галицького (20 червня 2014) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни^[5].

Військові звання

• полковник;
• підполковник.