Власов Павло Олексійович

Павло Олексійович Власов (рос. Павел Алексеевич Власов; нар. 26 січня 1857, Новочеркаськ — пом. 16 листопада 1935, Астрахань) — російський і радянський художник і педагог. Герой Праці з 1924 року.

Власов Павло Олексійович
рос. Власов Павел Алексеевич
Народження	26 січня 1857(1857-01-26)  Новочеркаськ, Російська імперія
Смерть	16 листопада 1935(1935-11-16) (78 років)
	Астрахань, Сталінградський край, РСФРР, СРСР
Країна	Російська імперія  СРСР
Жанр	портрет
Навчання	Московське училище живопису, скульптури та зодчества і Петербурзька академія мистецтв
Вчитель	Перов Василь Григорович і Чистяков Павло Петрович
Діяльність	художник, педагог
Відомі учні	Левханян Євген Аршакович, Бершадський Григорій Соломонович, Цвєткова Валентина Петрівна, Горюшкін-Сорокопудов Іван Силович, Кустодієв Борис Михайлович, Скоков Микола Миколайовичd, Баскаков Микола Миколайовичd, Альберті Петро Пилиповичd і Козелл Михайло Георгійовичd
Член	СХ СРСР
Власов Павло Олексійович у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див. Власов.

Біографія

Народився 26 січня 1857 року в місті Новочеркаську (нині Ростовська область, Росія) у сім'ї козачого полковника^[1]. З1876 року навчався у Московському училищі живопису, скульптури та зодчества у Василя Перова; з 1880 року — у Петербурзькій академії мистецтв у Павла Чистякова. Під час навчання в Академії у 1881 році отрима велику; у 1884 році — малу; у 1885 році — велику срібні медалі; 2 листопада 1887 року отримав звання класного художника ІІ ступеня за програму «Старець Іріам благає Ахіллеса видати йому тіло сина Гектора» (зберігається в Астраханській картинній галереї).

1890 року, за розподілом, потрапив до Астрахані^[1]. В основному займався педагогічною діяльністю, яку розпочав з викладання малюнка в Астраханській Маріїнській жіночій гімназії^[2]. 1896 року організував художній гурток. У 1900 році створив художні та рисувально-технічні класи, перетворені у 1921 році в Астраханський художньо-педагогічний технікум (нині Астраханське художнє училище імені Павла Власова), де викладав до кінця життя. Серед учнів: Іван Горюшкін-Сорокопудов, Борис Кустодієв, Григорій Мальцев, Микола Скоков, Микола Баскаков, Петро Альберті, Михайло Козелл^[1]. Помер в Астрахані 16 листопада 1935 року.

Творчість

Серед творів:

• «Портрет матері» (1878);
• «Інтер'єр» (1883, акварель; Астраханська картинна галерея);
• «Портрет батька» (1885, Астраханська картинна галерея);
• «Портрет М. Н. Власової» (1885—1886, Астраханська картинна галерея);
• «Тополя» (1893, каварель);
• «У білому покривалі» (портрет дружини, 1890-ті; Астраханська картинна галерея);
• «Голова старика єврея» (1897, акаврель; Астраханська картинна галерея);
• «Голова калмика» (1913—1914);
• «Перс-вантажник» (1918, акварель).

У мистецтві

Портрети Павла Власова виконали:

• Іван Горюшкін-Сорокопудов (олія);
• Борис Кустодієв (1903, вугілля, крейда, кольоровий картон; 1925 — обидва в Астраханській картинній галереї).

Вшанування

1935 року ім'я Павла Власова присвоєне Астраханському художньому училищу. На території училища йому встановлене погруддя.

Творчості Павла Власова присвячений один із залів Будинку-музею Бориса Кустодієва в Астрахані^[1].