Влашський двір

Вла́шський двір (чеськ. Vlašský dvůr, що історично означає Італійський двір), іноді Кутногірський монетний двір — збережений королівський замок у Кутній Горі поруч із костелом Святого Якова. Його ядром є колишній королівський палац з монетним двором, заснований до 1300 року королем Вацлавом II^[2] і згодом кілька разів перебудований. Тут карбували срібні монети — празькі гроші^[3] і талери. Об'єкт охороняється як культурна пам'ятка і з 1962 року також як національна культурна пам'ятка Чехії.^[4] Будівництво було завершено близько 1400 року для короля Вацлава IV, подальші зміни були внесені в 1490-х роках для короля Владислава II Ягеллонського, тоді ж з південного боку було добудовано будинок мінцмейстера. Після закриття монетного двору в другій чверті XVIII століття двір почав занепадати. Лише в 1893-1899 роках архітектор Людвік Лаблер радикально відновив його в неоготичному пуристичному стилі. Серед його співробітників був скульптор і різьбяр Ян Кастнер, чиє неоготичне обладнання приміщень (меблі, архітектура вівтарів у каплиці та ін.) є настільки стилістично досконалим, що історики мистецтва насилу відрізняли його від середньовічного.

перебудови =
Влашський двір чеськ. Vlašský dvůr
49.948333° пн. ш. 15.268611° сх. д. / 49.948333; 15.268611
Країна	Чехія
Місто	Кутна Гора
Розташування	Havlíčkovo náměstí
Тип	палац і монетний двір
Тип будівлі	Замок, монетний двір
Стиль	Готика, ренесанс
Засновник	Вацлав II
Дата заснування	13 століття[1]
Початок будівництва	1300
Статус	Національна культурна пам'ятка Чехії
Стан	Збережений
Адреса	Havlíčkovo náměstíd
Влашський двір Влашський двір (Чехія)
Медіафайли у Вікісховищі

Опис

Закрита споруда на плані неправильного квадрата має чотири крила. З внутрішнього двору ведуть нині замуровані оригінальні портали входів до восьми майстерень (шмітен) королівських гірничих міст. Кожна шмітна була позначена тесаним міським гербом, з яких збереглося шість фрагментів: це герби Літомержиць, Клодзька, Їглави, Опави, Мосту та Пісеку. Монетний двір працював з 1300 до 1727 року. Влашський двір — це палац з кількома залами, з розкішною домашньою каплицею, під якою знаходиться скарбниця з кованими дверима та висіченим у камені латинським попередженням. Його переклад звучить як «Не торкайся мене!»

• Зал засідань (також Аудієнц-зал) був повністю адаптований наприкінці XIX століття, має неоготичну балочну стелю та настінні розписи: Кутногірський декрет та Обрання Владислава Ягеллонського 1899–1900 років, виконані художниками Карелом Клусачеком та братами Ярославом і Карелом Шпілларами. До 1488 року житлова частина двору була адаптована для короля Владислава Ягеллонського. З часів ренесансу збереглася бронзова пам'ятна дошка; з різьбярської майстерні Яна Кастнера походять лави коншелів та інше дерев'яне обладнання, він також реконструював пошкоджені частини готичних вівтарів.
• Каплиця св. Вацлава та св. Ладислава на першому поверсі — це готичний зальний простір із сітчастим склепінням, що спирається на центральний стовп, з п'ятигранним пресвітерієм у еркері, що виступає у двір. Це робота майстерні Парлерів і виникла одночасно з приватною каплицею короля Вацлава IV, яка була розташована під нею на першому поверсі. Її освятили у 1389 році. Вона має декоративний неоготичний розпис стін XIX століття. Цінне пізньоготичне обладнання складалося з трьох вівтарів. Розписний вівтарний ковчег з рельєфом Успіння Богородиці та розписом чотирьох святих на крилах був замовлений у Нюрнберзі. Вотивний образ із скорботним Христом у гробі між святими Вацлавом та Ладиславом замовив найвищий мінцмейстер Богемського королівства Ян Горштоффар з Малесиць і зобразив себе на ньому як колінопреклонного прохача разом з королем Владиславом Ягеллонським (у каплиці знаходиться копія, оригінал дошки — в музеї).
• Призматична вежа у фасаді
• Фонтан у дворі

Відвідуваність Влашського двору, який цілий рік відкритий для публіки, становить від 25 до 47 тисяч відвідувачів на рік.^[5]

Галерея

• 
  Зал засідань
• 
  Двір
• 
  Шмітни
• 
  Монетна майстерня
• 
  Еркер каплиці