Внебовзяття Пресвятої Діви Марії

Внебовзя́ття Пресвятої Діви Марії^[1][2] (також Взяття Пресвятої Діви Марії в небесну славу, Внебовзяття Богородиці, Небовзяття Богородиці; лат. Assumptio Beatae Mariae Virginis) — один із чотирьох Марійських догматів Католицької церкви. За католицьким догматом, після закінчення земного життя Діви Марії, її душа і тіло були взяті до Небес. Після цього Богородиця була коронована Королевою Небес. У католицькому богослов'ї остаточно не вирішене питання, чи завершення земного життя Богородиці означає її смерть, хоча більшість середньовічних західних богословів уважали, що Пречиста дійсно померла.

Внебовзяття Пресвятої Діви Марії
Інші назви	Взяття Пресвятої Діви Марії в небесну славу Внебовзяття Богородиці Небовзяття Богородиці
Ким святкується	західними християнами
Тип	Торжество
Дата	15 серпня
Внебовзяття Пресвятої Діви Марії у Вікісховищі

Не плутати з Успінням Богородиці — східним християнським святом.

Вчення про Внебовзяття існувало в Церкві з часів середньовіччя, але було визнано догматом лише 1 листопада 1950 року Римським Папою Пієм XII в апостольській конституції «Munificentissimus Deus»^[en]. Догмат підтримав Другий Ватиканський собор у конституції «Lumen Gentium». Святкується 15 серпня. Цьому святу в Греко-католицькій церкві передує піст, який закінчується ввечері 14 серпня (в латинській традиції цього посту немає).

Існують думки, що термін «Вознесіння Діви Марії» є помилковим, оскільки: 1) «Вознесіння» вживається лише стосовно Ісуса Христа («Вознесіння Христове»), який сам піднявся («вознісся») на Небеса; 2) «Внебовзяття» (лат. Assumptio) і «Вознесіння» (лат. Ascensio) — різні богословські поняття; Ascensio означає, що Христос сам возноситься (активний стан), а Assumptio — що Марію підносить Христос (пасивний стан)^[3].

Отці Церкви

Внебовзяття (взяття на Небеса) Діви Марії.

У VII–IX століттях на Заході співіснували так звані морталісти, що наполягали на факті фізичної смерті Марії, та їх опоненти — імморталісти. В IX столітті з'явилося апокрифічне послання Псевдо-Ієроніма, що говорило про вознесіння душі (але не тіла) Марії на небо і посмертної нетлінності її тіла. Послання Псевдо-Августина також говорило про тілесне вознесіння (і душі і тіла). До помірних морталістів належали Тома Аквінський, Бонавентура та Йоан Дунс Скот, які відстоювали принцип гармонії природи та благодаті, визначені для Діви Марії.

Свято

Взяття Богородиці в небесну славу відзначається як церковне свято. Існує традиція в цей день приносити перші плоди нового врожаю в дар церквам та каплицям, присвяченим Діві Марії. Свято супроводжується урочистими богослужіннями, церковними процесіями й театральними дійствами.

Копти святкують його 22 серпня й називають «Взяття Богородиці в Небесну славу». У середньовічній Баварії Внебовзяття відзначалося 13 вересня, хоча деякі дієцезії (у Бранденбурзі, Майнці, Франкфурті та ін.) відзначали його 23-го, посилаючись на одкровення святої Єлизавети з Шонау та святого Бертрана, згідно з якими Марія була взята на небо на сороковий день після смерті.

Держави, де Внебовзяття Діви Марії — неробочий день:

• Австрія
• Бельгія
• Бурунді
• Німеччина в землях з переважно католицьким населенням: Баварія, Саар.
• Гвінея
• Греція
• Грузія
• Іспанія
• Італія
• Колумбія
• Литва
• Люксембург
• Польща
• Португалія
• Словенія
• Франція
• Швейцарія (у тих 15 кантонах із 25, де головною конфесією є католицизм, як-от Люцерн, Фрібур, Урі, Швіц та ін.)

У мистецтві

Сюжетом Внебовзяття Діви Марії був надхненний ряд художників: Андреа дель Кастаньо, Корреджо, ван Дейк, Беноццо Ґоццолі, Ель Греко, Лоренцо Лотто, Бартоломе Естебан Мурільо, П'єтро Перуджіно, Пуссен, Рубенс, Тіціан.

У геральдиці

• 
  Герб Мінська

Див. також

• Базиліка Внебовзяття Пресвятої Діви Марії
• Вознесіння Господнє
• Ферраґосто^[en]