Внутрішня капсула

Внутрішня капсула (лат. capsula interna) — структура в півкулях головного мозку, утворена білою речовиною, являє собою велике скупчення нервових волокон, що з'єднують кору великих півкуль з іншими структурами головного мозку, що мають більш глибоке розташування, та спинним мозком.

Внутрішня капсула
Внутрішня капсула в прекції черепа.
Деталі
Ідентифікатори
Латина	Capsula interna
Анатомія Грея	subject #189
MeSH	D020772
NeuroNames	198
NeuroLex ID	birnlex_1659
TA98	A14.1.09.524
TA2	5576
FMA	61950
Анатомічна термінологія [редагувати у Вікіданих]

Анатомічно внутрішня капсула знаходиться всередині півкуль, по одну сторону від неї розташовані таламус і хвостате ядро, по іншу — бліда куля і лушпина. При горизонтальному розрізі внутрішня капсула має форму латинської літери «V». В ній розрізняють переднє і заднє стегно, коліно — місце з'єднання двох ніжок.

Анатомія

В складі внутрішньої капсули проходять наступні провідні шляхи:

Переднє стегно

• Лобово-мостовий шлях (tractus frontopontinus) волокна прямують від кори лобної долі до моста.
• Волокна передньої променистості таламуса (radiatio thalami anterior) сполучає медіальні і передні ядра таламуса з лобною долею.

Коліно

• Кірково-ядерний шлях (tractus corticonuclearis) між корою і стовбуром головного мозку.

Заднє стегно

В задній частині розрізняють три підвідділи:

• Таламо-сочевицеподібна частина:
  • Кірково-спинномозкові волокна (fibrae corticospinales) — сполучають кору і спинний мозок, ці волокна разом з становлять основу пірамідної системи.
  • Кірково-червоноядрові волокна (fibrae corticorubraales) — від кори до червоного ядра.
  • Кірково-сітчасті волокна (fibrae corticoreticulares) — від кори до сітчастої формації.
  • Кірково-таламічні волокна (fibrae corticothalamice) — від кори до таламуса.
  • Таламо-тім'яні волокна (fibrae thalamoparietalis) — висхідний шлях від таламуса до кори тім'яної долі.
  • Волокна центральної таламічної променистості (raditiones thalaminicae centrales) — сполучають ядра таламуса з перед- і зацентральною закруткою.
• Підсочевицеподібна частина:
  • Кірково-покрівельний волокна (fibrae corticotectales) — від кори до покрівлі середнього мозку.
  • Скронево-мостові волокна (fibrae temporopontinae) — від скроневої долі до моста.
  • Волокна слухової променистості (radiatio acustica) від медіальних колінчастих тіл (підкірковий центр слуху) до кори поперечних скроневих закруток (кірковий центр слуху).
  • Волокна зорової променистості (radiatio optica) — від латеральних колінчастих тіл (підкірковий центр зору) до шпорної борозни в потиличній долі (кірковий центр зору).
• Засочевицеподібна частина:
  • Зорова променистість (radiatio optica)
  • Задньої таламічної променистості (radiationes thalaminicae posterior).
  • Потилично-мостові волокна (fibrae occipitopontinae).
  • Потилично-покрівельні волокна (fibrae occipitotectales).

В складі внутрішньої капсули присутні включення сірої речовини, вони являють собою сполучення між і називаються хвостато-сочевицеподібними сірими мостами. Саме завдяки ним хвостате й сочевицеподібне ядро отримали свою назву смугасте тіло.

Сукупність провідних шляхів в великих півкулях утворюють променистий вінець (corona radiata).

Кровопостачання

Кровопостачання внутрішньої капсули здійснюється за рахунок гілок передньої і середньої мозкової артерій.

Значення у медицині

Провідні шляхи в складі внутрішньої капсули можуть пошкоджуватися при інсультах, об'ємних утвореннях та ін.

Джерела

• Черкасов В. Г., Кравчук С. Ю Анатомія людини / Черкасов В. Г., Кравчук С. Ю. — Вінниця: Нова книга 2011–640 с. ISBN 978-966-382-214-3