Внутрішній тепловий баланс Землі

Вну́трішній теплови́й бала́нс Землі́ є основоположним для теплової історії Землі. Потік тепла з глибинних товщ Землі на поверхню оцінюється в ${\displaystyle 47\pm 2}$ тераватт (TW)^[1] і походить з двох основних джерел приблизно в рівних кількостях: "радіогенне тепло", яке утворюється радіоактивним розпадом ізотопів у мантії та земній корі, і "первинне тепло", що залишилося від утворення Землі.^[2]

Глобальна карта потоку тепла, в mW/m², від внутрішньої поверхні Землі до поверхні. Найбільші значення теплового потоку збігаються з середніми хребтами океану, а найменші значення теплового потоку виникають у стабільних континентальних інтер'єрах.

Водночас, середня густина внутрішнього теплового потоку по земній кулі становить 87 ± 2 мВт/м² або (4,42 ± 0,10)×10 ¹³ Вт в цілому по Землі ^[3], тобто приблизно в 5000 разів менше, ніж середня сонячна радіація.

Див. також

• Тепловий баланс Землі
• Геотермічний градієнт