Вовк-Карачевський Василь Никодимович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Карачевський (прізвище).

Вовк-Карачевський Василь Никодимович (нар. 26 квітня (8 травня) 1834(18340508), Британи — 24 лютого (8 березня) 1893, Київ) — український громадсько-культурний діяч ХІХ століття з кола Пантелеймона Куліша та Володимира Антоновича. Перекладач Євангелія, публіцист, журналіст. Батько члена української фракції І Державної Думи Василя Карачевського.

Вовк-Карачевський Василь Никодимович
Народився	8 травня 1834(1834-05-08)  Ніжинський район, Україна
Помер	8 березня 1893(1893-03-08) (58 років)
Країна	Російська імперія
Діяльність	громадський активіст
Alma mater	Медичний факультет Київського імператорського університету Святого Володимира

Також професійний лікар, суддя.

Біографія

1856 року закінчив медичний факультет Київського університету, працював мировим посередником та мировим суддею.

Активно співпрацював та друкувався у галицьких періодичних виданнях. Є автором історичних досліджень та публіцистичних статей.

Товаришував з О. Кониським, належав до Київської старої громади. В його помешканні проводив приватні виклади видатний історик Володимир Антонович.

Був співробітником журналів «Основа», «Правда» та інших українських видань.

Вже після смерти видані його дослідження «Канів і його коротка історія» — 1899.

Розмістив у серії «Руська історична бібліотека» переклад праць М. Костомарова, Д. Іловайського, М.Дашкевича, В.Антоновича.

1893 року окремим виданням вийшов його переклад книжки Дж. Кеннана «Сибір».

Його син Василь був членом I Державної думи Російської імперії — входив до складу української думської фракції.

Джерела

• Прес-центр^{[недоступне посилання з квітня 2019]}
• О. В. Корнієвська. Вовк-Карачевський Василь Никодимович [Архівовано 3 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 589. — ISBN 966-00-0734-5.