Войтецький Артур Йосипович

Арту́р Йос́ипович Войте́цький (23 жовтня 1928, Вінниця, Українська РСР — 22 травня 1993, Київ, Україна) — український радянський кінорежисер, сценарист, педагог. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1990).

Войтецький Артур Йосипович
Зображення
Народився	23 жовтня 1928(1928-10-23)[1]  Вінниця, Українська СРР, СРСР
Помер	22 травня 1993(1993-05-22)[1] (64 роки)  Київ, Україна
Громадянство	СРСР  Україна
Діяльність	кінорежисер, сценарист
Alma mater	Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
Заклад	Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
У шлюбі з	Маргарита Кошелева
IMDb	nm0901307
Нагороди та премії

Життєпис

З 1953 року р. — асистент режисера, потім режисер Київської кіностудії художніх фільмів.

1954 року закінчив КДІТМ ім. І. Карпенка-Карого (відділення кіно), де викладав у 1966—1971 рр.

Помер на 65-му році життя 22 травня 1993 року. Похований у рідній Вінниці.

Фільмографія

• Народжені бурею (1957, режисер у співавт. з Я. Базеляном)
• Це було навесні (1959, режисер у співавт. з К. Гаккелем)
• Летючий корабель (1960, режисер разом з М. Юферовим)
• Десь є син (1962)
• Стежки-доріжки (1963, режисер у співавт. з О. Борисовим)
• До уваги громадян та організацій (1965, режисер)
• З нудьги (1968, режисер, автор сценарію у співавт. з Юрієм Іллєнком, Юрієм Пархоменком, Євгеном Хринюком; Почесна грамота фестивалю; диплом актрисі Майї Булгаковій; приз видавництва «Мистецтво» (Єреван) Валерію Башкатову — на кінофестивалі республік Закавказзя та України в Єревані, 1968 р.)
• Тронка (1971)
• Хвилі Чорного моря (1975–1976)
• Розповіді про любов (1980, автор сценарію, режисер)
• Історія одного кохання (1981, автор сценарію, режисер; Диплом фестивалю і приз газети «Советская культура» — на ВКФ телефільмів в Єревані, 1981 р.)
• Ще до війни (1982, автор сценарію, режисер Борис Савченко, Перша премія та приз журі, приз СК СРСР — на ВКФ телефільмів в Алма-Аті, 1983 р.)
• Ненаглядний мій (1983, співавт. сценар. з Віктором Астаф'євим, режисер; Приз Тетяні Шестаковій за найкраще виконання жіночої ролі — на ВКФ телефільмів у Києві, 1985 р.)
• Десь гримить війна (3 серії) (1986, співавт. сценар. з Віктором Астаф'євим, режисер)
• Нині прослався син людський (1990, автор сценарію, режисер)
• Господи, прости нас грішних (1992, автор сценарію, режисер)