Войцех Рильський

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Рильський.

Войцех Рильський гербу Остоя (пом. бл. 1655) — урядник земський Київського воєводства, войський київський (1620), писар гродський київський (1632—1653), войський житомирський (1639—1655), писар гродський і війт житомирський (1640).

Войцех Рильський
пол. Wojciech Rylski
Войцех Рильський Родовий герб Остоя
Войський київський
1620 — ?
Попередник	Ян Блендовський[pl]
Наступник	Пйотр Стрибель
писар гродський київський
1632 — 1653
войський житомирський
1639 — 1655
Наступник	Александр Сурин
писар гродський житомирський
1640 — ?
війт житомирський
1640 — ?
Помер	1655[1]
Відомий як	земський уряд
Країна	Річ Посполита
Рід Рильські гербу Остоя
Батько	Станіслав Рильський
Мати	Зофія Яшковська гербу Костеша
У шлюбі з	Зофія Ґродецька гербу Стариконь
Діти	Ян Рильський
Брати	Станіслав Рильський

Батьками Войцеха були Станіслав Рильський і Зофія Яшковська гербу Костеша. Мав брата Станіслава, писаря гродського житомирського^[2].

Войцех (Ян або Іван) Рильський одним із перших із родини Рильських з'явився на теренах Київського воєводства^[3], разом із братом Станіславом став протопластою роду на теренах Київщини. Уже 1620 року він був войським київським^[4]. Протягом 1620-х років був слугою воєводи київського Томаша Замойського. Останній, імовірно, оцінив заслуги Рильського та призначив його на посаду київського гродського писаря (1632—1653) та житомирського войського (1639—1655)^[5]. 1632 року був електором короля Владислава IV від Київського воєводства^[6].

На Житомирському сеймику 1640 року ухвалили збір нового подвійного подимного податку й обрали нового поборцю — житомирського войського і київського ґродського писаря Войцеха Рильського, який мав скласти присягу згідно з конституцією 1629 року. Зібрані гроші він мав відвезти до Львова та передати для сплати жолду військовим, а після передачі подимного — надати відповідні реєстри з власним підписом на сеймик і прозвітувати. Войцех Рильський був серед 15 підписантів ухвали цього сеймика^[7]. Зокрема, зберігся поборовий квит від 6 травня 1642 року, підписаний Рильським, про сплату подимного ігуменом Київського Пустинно-Миколаївського монастиря Ісаєю Трофимовичем-Козловським з 211 димів 211 злотих^[8]. Цього ж року був писарем гродським житомирським, отримав привілей на посаду житомирського війта^[2][9].

На депутатському сеймику 10 липня 1646 року Войцех Рильський входив до табору київського воєводи та генерального старости Київського краю, житомирського старости Януша Тишкевича^[10]. 1647 року був комісаром для підтримки фундації кармелітів у Богуславі^[2].

Помер близько 1655 року^[11]. Спадок по Войцеху був відписаний вінницьким єзуїтам, які утримували колегіум^[12].

Печатка та підпис

Будучи писарем гродським київським протягом 1632—1649 років, використовував кириличний підпис^[13].

У київському Музеї Шереметьєвих зберігається печатка Войцеха Рильського 1639 року, овальна, розмір 12×10 мм. В полі печатки меч вістрям додолу між двома півмісяцями, що лежать рогами в різні боки; згори забороло, в нашоломнику п'ять страусових пер (герб Остоя); обабіч літери: WR^[14].

Сім'я

Був одружений із Зофією Ґродецькою, донькою підсудка подільського Станіслава Ґродецького гербу Стариконь^[2]. Мали сина Яна^[12].