Волайттаттува

Волайттаттува (Wolayttattuwa або Wolayttatto Doonaa: Волайттатто Доонаа) — це північноомотська мова групи омето, якою розмовляють у зоні Волайта та деяких інших частинах південних націй, національностей і народного регіону Ефіопії. Це рідна мова народу Welayta. Оцінки населення дуже різняться, оскільки немає згоди, де проходять кордони мови.

Волайттаттува
Поширена в	Ефіопія[1]
Регіон	зоні Волайта
Носії	5 830 000 осіб (2023)[2]
Писемність	латинське письмо
Офіційний статус
Коди мови
ISO 639-2	wal
ISO 639-3	wal
IETF	wal

Існують суперечливі твердження щодо того, наскільки широко розмовляють волайтта. Дехто вважає, що мело, ойда та гамо-гофа-дауро також є діалектами, але більшість джерел, включаючи Ethnologue та ISO 639-3, тепер вказують їх як окремі мови. Різні спільноти носіїв також визнають їх як окремі мови^[3].

Волайтта існує в письмовій формі з 1940-х років, коли Місія внутрішніх справ Судану вперше розробила систему її написання. Пізніше система письма була переглянута командою під керівництвом доктора Брюса Адамса. Вони закінчили Новий Заповіт у 1981 році, а всю Біблію – у 2002 році. Це була одна з перших мов, яку Дерг обрали для своєї кампанії грамотності (1979–1991). Гордість волайтта своєю письмовою мовою викликала шалену ворожу реакцію в 1998 році, коли уряд Ефіопії розповсюдив підручники, написані мовою вегагода – штучною мовою, заснованою на об’єднанні волайтта з кількома близькоспорідненими мовами. У результаті підручники у вегагода були вилучені, а вчителі повернулися до підручників у волайтта^[4].

Використання прислів’їв

Люди Wolaytta мають звичку вплітати багато прислів’їв у свої розмови. Велика збірка висловів цією мовою була опублікована в 1987 році ефіопською мовою Академією ефіопських мов у формі календаря.^[5] У магістерській роботі Університету Аддіс-Абеби, написаній Фікре Алемаєгу в 2013 році, аналізуються прислів’я Волайта та їх функції^[6].