Волжськ

Волжськ (Волзьк; марій. Юлсер-Ола, рос. Волжск) — місто в республіці Марій Ел (Росія), адміністративний центр Волзького району та Волзького міського округ республіки Марій Ел, друге за величиною місто республіки.

місто Волжськ
рос. Волжск
Герб Прапор
Країна	Росія
Суб'єкт Російської Федерації	Марій Ел
Муніципальний район	Міський округ місто Волзьк
Код ЗКАТУ	88 405 000 000
Код ЗКТМО	88 705 000 001
Основні дані
Час заснування	1940
Статус міста	1940
Населення	▼ 54 701 (2010)
Площа	39,47 км²
Поштові індекси	425000
Телефонний код	+7 83631
Географічні координати:	55°52′00″ пн. ш. 48°21′00″ сх. д.
Часовий пояс	UTC+5
Висота над рівнем моря	60 м
Вебсторінка	gorodvolzhsk.ru
Мапа
Волжськ Волжськ
Волжськ у Вікісховищі

Населення — 56,2 тис. осіб (2010).

Географія

Місто розташоване на лівому березі Волги (Куйбишевське водосховище), у крайній південній точці республіки, за 101 км на південь від її столиці Йошкар-Оли. У складі міста виділяються стара частина, забудована одно-дво-триповерховими і дерев'яними будинками (мікрорайон «Центральний»), і нова частина з типовими багатоповерховими будинками (мікрорайони «Машинобудівник», «Дружба»).

Місто соціально і особливо транспортно-логістично дуже слабо інтегрований у республіку і, навпаки, має дуже тісні агломераційні зв'язки з розташованим за 12 км на схід і 15 хвилинах їзди Зеленодольськом, а також сильно тяжіє до всієї агломерації Казані, попри те, що вони знаходяться в іншому регіоні — Татарстані. Це значно погіршує його стан і позначається на зростанні економіки міста.

Історія

Волжськ був заснований в 1940 році злиттям трьох населених пунктів: сіл Польки (Червона Поляна), Руська Лугова (Новоолексіївський) і робітничого селища Лопатин, яке в 1938—1940 роках мало назву Єжов на честь сталінського наркома внутрішніх справ, що потрапив в опалу. У 1940 р. в вісімнадцятитисячного Лопатині було 19 вулиць, 1074 будівлі, 5 км водогону, 2 лазні. 6 липня 1940 робітниче селище перейменоване на місто Волжськ.

У роки Великої Вітчизняної війни в місто були евакуйовані багато тисяч людей, Рязанський авіаційний завод та інші дрібні підприємства. З міста на фронт пішло понад 6 тис. осіб — третина населення.

У 1952 році в Волжську проживало 27 тис. осіб; до 1960 року завдяки індустріалізації населення збільшується до 60000, проте потім зростання припинилося. Вже з 1960-1970-х років стали загострюватися міські соціальні проблеми, погіршувалася економічна обстановка^[1].