Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Волков Дмитро Васильович
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Дмитро Васильович Волков (3 липня 1925, Ленінград, СРСР — 5 січня 1996, Харків, Україна) — радянський та український фізик-теоретик, академік НАН України (1988).
Remove ads
Життєпис
Народився 3 липня 1925 року в Ленінграді (нині Санкт-Петербург). Брав участь у 2-й світовій війні, за що був відзначений бойовими та державними нагородами.
У 1947—1951 роках навчався у Ленінградському університеті, а 1951—1952 — у Харківському університеті.
Від 1956 року працював у Харківському фізико-технічному інституті (нині ННЦ «Харківський фізико-технічний інститут» НАН України): спочатку старшим науковим співробітником, а з 1967 до 1996 року — начальником лабораторії теоретико-групових методів у теорії елементарних частинок і квантового поля.
Працював у Європейському центрі ядерних досліджень (1958, 1961—1962, 1965, 1976—1977) та в Інституті теоретичної фізики імені Нільса Бора в Копенгагені (1963).
Помер 5 січня 1996 року в Харкові.
Після смерті вченого йому присуджено Міжнародну премію імені В. Тіррінґа (1997).
Заслужений діяч науки і техніки України, кавалер ордену Трудового Червоного Прапора[1]
Remove ads
Науковий внесок
Узагальнити
Перспектива
Науковий доробок охоплює широке коло проблем квантової теорії поля: скалярна квантова електродинаміка, парастатистика як узагальнення квантової статистики, теорія полюсів Редже та теорія вищих симетрій. Досліджував спонтанні вакуумні переходи в дуальних моделях, запропонував метод феноменологічних лагранжіанів у теорії елементарних частинок і показав можливості його застосування у фізиці конденсованого стану.
Волков створив узагальнену модель, що поєднувала внутрішню групу симетрії ґолдстоунівських частинок із групою перетворень Пуанкаре. Відкривач теорій суперсиметрії (1972) та супергравітації (1973). Перший сформулював поняття суперпростору й розробив теорію голдстоунівських частинок і калібровочних ферміонів (1974).
Запропонував твістороподібний підхід у теорії суперструн і супермембран, який відіграє важливу роль у коваріантному квантуванні релятивістичних протяжних об'єктів.
Постановою Президії НАН України від 11.07.2007 № 206 з метою відзначення вчених, які опублікували найкращі наукові праці, здійснили винаходи і відкриття, що мають важливе значення для розвитку науки і економіки України за видатні наукові роботи в галузі теорії ядра та фізики високих енергій засновано Премію НАН України імені Д. В. Волкова. Премія імені Д. В. Волкова присуджується Відділенням ядерної фізики та енергетики НАН України з циклічністю раз на 2 роки.[2]
Remove ads
Основні праці
- S-матрица в обобщенном методе квантования // ЖЭТФ. 1960. Т. 38, вып. 2;
- Полюса Редже в амплитудах нуклон-нуклонного и нуклон-антинуклонного рассеяния // Там само. 1963. Т. 44, вып. 3 (співавтор);
- U(6,6) symmetry and higher barion resonances // Nuovo Cimento. 1965. Vol. 40, № 1;
- Голдстоуновские поля со спином [у співавт.]. «Теоретическая и математическая физика», 1974, т. 18.
- О спонтанной компактификации подпространств при взаимодействии полей Эйнштейна с калибровочными полями // Письма в ЖЭТФ. 1980. Т. 32, вып. 11 (співавтор);
- Геометрия и теоретическая физика элементарных частиц // Проблемы теор. физики. К., 1986 (співавтор);
- On the generalized action principle of superstrings and supermembranes // Phys. Lett. B. 1995. Vol. 352 (співавтор);
- Supergravity before 1976 // Proceeding of Intern. Conf. on the History of Original Ideas and Basic Discoveries in Particle Physics, Erice, Italy, 1994, 1996.
Посилання
Джерела
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads