Антоній-Еразм Воллович

Анто́ній-Ера́зм Воло́вич (пол. Antoni Erazm Wołłowicz, 1711 — 6 липня 1770, Варшава) — релігійний діяч, Луцький єпископ РКЦ у 1755–1770 рр. Писар великий литовський (1744—1748), духовний секретар великий литовський (1748—1755).

Антоній-Еразм Воллович
Народився	24 вересня 1711(1711-09-24)[1]
Помер	6 липня 1770(1770-07-06) (58 років)  Варшава, Річ Посполита
Поховання	Holy Trinity church in Janów Podlaskid
Країна	Велике князівство Литовське Річ Посполита
Діяльність	канонік, коад'ютор, дієцезійний єпископ, ієрарх, католицький священник, католицький диякон, католицький єпископ
Посада	Clergyman Grand Secretary of Lithuaniad[2], учасник виборів короля Польщіd, Lithuanian great writer (clergyman)d[3] і дієцезійний єпископ
Конфесія	католицька церква[4]
Рід	Воловичі
Батько	Adam Wołłowiczd
Мати	Jadwiga Kobielskad
Нагороди
Герб
Медіафайли у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Воллович.

Біографія

Народився в 1711 р. в Гулавіцях Гнєзненської архидієцезії. Після закінчення навчання пішов на державну службу, однак, потім обрав священицьке служіння. Сан прийняв 29 квітня 1738 р. У 1741 р. отримав у Римі докторат обох прав. Був лаським, гнєзненським та віленським каноніком, а також варшавським деканом. У 1754 р. його рідний дядько, Франциск-Антоній Кобельський, взяв його коад'ютором до луцького єпископства. Однак доки Апостольський Престол надіслав підтвердження, єпископ Кобельський помер і 12 травня 1755 р. Антонія-Еразма Воловича призначено одразу ординарієм. Хіротонію отримав 6 червня 1755 р. у Варшаві з рук єпископа жмудського Антонія Тишкевича. Безрезультатно старався про перенесення на віленське єпископство. Помер 6 липня 1770 р. у Варшаві, похований в Янові Підляському.