Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Володимирський район
район у Волинській області (утворений в 2020 році) З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Володимирський район (Володимирщина,[2] до 2022 року — Володимир-Волинський район) — район Волинської області в Україні, утворений 2020 року. Адміністративний центр — місто Володимир з населенням 37 910 мешканців. Площа району — 2556,5 км²[3] (12,7 % від площі області), населення — 172,9 тис. осіб (2020)[3].
Володимирський район був утворено17 липня 2020 року. До складу району входять 11 територіальних громад[3][4]. Найбільше місто — Нововолинськ з населенням 52 188 мешканців.
Remove ads
Громади району
Узагальнити
Перспектива
Раніше територія району входила до складу Володимир-Волинського (1940—2020), Іваничівського, Локачинського, Турійського районів, ліквідованих тією ж постановою[5].
18 липня 2022 року депутати Верховної Ради України перейменували Володимир-Волинський район у Володимирський район[6][7].
Remove ads
Історія району
Узагальнити
Перспектива
В Іпатіївському літописі під 981 роком зазначається, що земля дулібів-волинян входить в Київську Русь. Князь Володимир Великий заклав місто неподалік від давнього городища Волинь й назвав його Володимиром, зробивши його центром удільного князівства. Першим князем у 988 році став син Володимира Святославича Всеволод. Започатковане старшим сином Ярослава Мудрого Ізяславом по смерті батька.
У 1154 році розділилося на Володимирське та Луцьке князівство. Далі історія Волинського князівства зосереджується у Володимирському князівстві, на чолі якого став Мстислав Ізяславич. Наприкінці 1160-х років воно було поділене між його синами. У другій половині XII століття Волинсько-Володимирське князівство перетворюється на одне з найсильніших у Давній Русі. Найбільшої могутності воно досягло за князювання Романа Мстиславича (1170—1205). Князівство займало територію вздовж річок Західний Буг, Стир, Горинь й правих приток Прип'яті. У результаті міжусобиць і спадкових поділів володінь воно було подрібнене на менші удільні князівства. Серед них: Луцьке князівство з центром у Луцьку, Дорогобузьке князівство з центром у Дорогобужі та Пересопницьке князівство з центром у Пересопниці на сході, Белзьке князівство з центром у Белзі на півдні, Червенське князівство з центром у Червені на південному заході, Холмське князівство з центром у Холмі на заході, Берестейське князівство з центром у Бересті на півночі.
Після смерті Юрія II Болеслава, бояри проголосили королем Русі його зятя Любарта-Дмитра. Після його смерті останнім володимирським князем став його син Федір.
У 1393 році Вітовт ліквідував удільні князівства і перетворив їх на провінції Литви, якими правили намісники. Волинь стала частиною Великого князівства Литовського. У 1440 році великий князь литовський Казимир IV Ягайлович визнав відновлення Волинського князівства. Волинським князем став Свидригайло. Проте такі поступки з боку Литви православним були тимчасовими. У 1452 році після смерті Свидригайла Волинське князівство припинило своє існування.
У 1566 році утворений Володимирський повіт Волинського воєводства Великого князівства Литовського до 1569 року та Корони Королівства Польського в Речі Посполитій до 1792 року. Повіт ділився на староства, охоплював площу у 4212,00 км²[8].
Після Гродненського сейму повіт опинився у складі Володимирського воєводства. Воєводство повинно було мати в Сеймі двох сенаторів (воєводу і каштеляна) та шістьох депутатів, яких обирали на чотири роки. Сеймики мали проводитися в кафедральному соборі Володимира. Воєводство існувало до Третього поділу Речі Посполитої.
Після Третього поділу Польщі у 1795 році Володимир-Волинський повіт було приєднано до Російської імперії, і увійшов до складу Волинського намісництва.
Під час Першої світової війни через Володимирщину декілька разів проходила лінія фронту між російськими, з одного боку, і австро-німецькими військами, з другого.
У 1920 році повіт увійшов до складу Польщі.
27 листопада 1939 року повіт приєднаний до новоутвореної Волинської області[9].
17 січня 1940 року повіт ліквідований у зв'язку з переформатуванням на Вербський (Оваднівський), Володимир-Волинський, Озютицький, Порицький і Устилузький райони. Тоді ж утворений Локачинський район, який до того був частиною Луцького повіту.
У 1946 році перейменовані райони: Озютичівський на Затурцівський, Порицький на Іваничівський, Вербський на Оваднівський (07.06.1946)[10].
У 1957 році Іваничівський район перейменовано на Нововолинський.
Наприкінці 1950-х років ліквідовані Затурцівський, Устилузький (27.01.1957)[11] та Оваднівський райони (25.09.1958)[11].
У 1962 році, в ході укрупнення районів, ліквідовані Локачинський, Нововолинський райони[12][13]:
4 січня 1965 року відновлений Локачинський район.[14][15].
У 1966 році відновлений Іваничівський район[16].
Володимир-Волинський район був утворено відповідно до постанови Верховної Ради України № 807-IX від 17 липня 2020 року[3], а у 18 липня 2022 року район був перейменований на Володимирський[17]
Remove ads
Географія
Район межує з Луцьким районом та Ковельським районом Волинської області, а також Львівською областю України та Польщею.[18]
Більша площа району розташована на Волинській височині. Територія району розташована в зоні змішаних лісів, в басейні річки Луга (притока Західного Буга). Клімат району помірно континентальний з м'якою зимою (у січні -4,4 °, -5,1 °) і теплим вологим літом (у липні +18,8 °). Кількість опадів становить 550-640 мм, більшість з яких припадають на літній період.[18][19]
Корисні копалини району: пісок, мінеральні води, сапропель, кам'яне вугілля, глини, мергель[20].
| Ковельський район | ||
 Польща |
 |
Луцький район |
| Шептицький район (Львівська область) |
Економіка району
Площа сільськогосподарських земель в районі становить 55,67 тис. га. На вирощування сільськогосподарських культур припадає 97% структури сільськогосподарського виробництва[20]. У районі вирощуються зернові та технічні культури, переважно пшениця, ріпак та цукровий буряк [18]. Найбільшим промисловим центром району є місто Володимир, де працюють підприємства деревообробної, меблевої, харчової та будівельної промисловості[21].
Remove ads
Транспорт
Національна магістраль України Н-22 проходить через Луцький район маршрутом Устилуг - Луцьк - Рівне[22]. Ковель - Львівська залізниця проходить через Володимир [18].
Охорона природи
Площа територій та об'єктів природно-заповідного фонду району становить 12 686,23 га[20].
У районі, у 2000 році, вздовж річки Луга був створений місцевий гідрологічний заказник Луга[23]. Територія заповідника охоплює річку Луга та прибережну частину її заплави зі старими лісами та болотами. Заповідник є місцем гніздування птахів, зокрема кульона великого - виду, занесеного до Червоного списку МСОП та Європейського Червоного списку[24]
Ландшафтний заказник місцевого значення "Мочиська" охороняє ділянку мішаного лісу з деревами віком більше 60 років.
Гідрологічна пам'ятка природи місцевого значення "Озеро невидимка" створено для збереження водно-болотного природного комплексу озера льодовикового походження.
Remove ads
Примітки
Література
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads