Володимир Львович

Володимир Львович — легендарний, відомий лише з литовсько-білоруських літописів XVI ст. (т. з. широкої редакції) та польських хронік волинський князь (в оригіналі князь володимирський). Не згадується у жодному джерелі XIV ст., на думку більшості сучасних науковців князя з таким іменем не існувало^[1].

Володимир Львович
Прапор Князь володимирський
1323 — 1325
Попередник:	Лев II Юрійович Андрій Юрійович
Наступник:	Юрій II Болеслав
Прапор Князь галицький
1323 — 1325
Попередник:	Лев II Юрійович Андрій Юрійович
Наступник:	Юрій II Болеслав
Народження:	1306 (?)
Смерть:	1340 Ірпінь
Рід:	Рюриковичі (Романовичі)
Батько:	Лев II Юрійович
Мати:	донька Романа Глібовича

Історіографія

Життєпис

Син Лева II Юрійовича від шлюбу з Ольгою Романівною, дочкою брянського князя Романа Глібовича^[2]. Успіхи Гедиміна у поході проти південноруських князівств (битва на річці Ірпінь), загроза війни та захоплення території держави примусила боярство запросити на Волинсько-Галицький престол замість Володимира його двоюрідного брата (племінника Лева ІІ Юрійовича та Андрія Юрійовича, сина їх рідної сестри — Марії Юріївни) мазовецького князя Болеслава Тройденовича з польського королівського роду П'ястів. Загинув 1340 року захищаючи Львів. На Володимирі перервалася чоловіча лінія руської династії Романовичів.

Родове дерево