Стретович Володимир Миколайович

Володи́мир Микола́йович Стрето́вич (19 травня 1958, село Забране, Житомирська область — 6 квітня 2023, село Кам'янка Житомирська область^[1]) — український політик, Народний депутат України чотирьох скликань (ІІ, IV, V, VI).

Стретович Володимир Миколайович
Нині на посаді
Народився	19 травня 1958(1958-05-19)  Забране, Малинський район, Житомирська область, Українська РСР, СРСР
Помер	6 квітня 2023(2023-04-06) (64 роки)  Кам'янка, Оліївська територіальна громада, Житомирський район, Житомирська область, Україна
Відомий як	політик, адвокат
Громадянство	СРСР→ Україна
Alma mater	Юридичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка (1983)
Політична партія	Наша Україна — Народна самооборона
Нагороди
Підпис
Медіафайли у Вікісховищі

Народний депутат України
2-го скликання
безпартійний	11 травня 1994	—	12 травня 1998
4-го скликання
НУ	14 травня 2002	—	25 травня 2006
5-го скликання
НУ	25 травня 2006	—	15 червня 2007
6-го скликання
НУНС	23 листопада 2007	—	12 грудня 2012

Член ХДС; доцент факультету правничих наук Національного університету «Києво-Могилянська академія» (з 2002); почесний президент Світового конгресу українських юристів (з вересня 1998); президент Фонду сприяння правовим і політичним реформам (з грудня 1998); президент Східноєвропейського департаменту Міжнародної організації «Парламентарі проти корупції» (з 2003), член ради директорів (з жовтня 2002); член редакційної ради журналу «Національна безпека України».

Освіта

Київський топографічний технікум (1973–1977), технік-топограф. Київський університет імені Тараса Шевченка, юридичний факультет (1978–1983), правознавець. Аспірантура Інституту держави і права АНУ (1983–1987).

Кандидат юридичних наук (1989), доцент (2001). Кандидатська дисертація «Правове регулювання колективного підряду в сільському господарстві».

Трудова діяльність

• Серпень 1977 — серпень 1978 — технік-топограф обчислювального центру Західного аерогеодезичного підприємства.
• 1978–1983 — студент Київського університету імені Тараса Шевченка.
• 1983 — юрисконсульт колгоспу «Дружба», село Степові Хутори Носівського району Чернігівської області.
• 1983–1987 — вихователь гуртожитку, викладач СПТУ-24, місто Київ.
• 1987–1990 — молодший науковий працівник відділу правових проблем екології і сільського господарства, 1990–1993 — науковий секретар, жовтень 1993 — квітень 1994 — старший науковий працівник Інституту держави і права АНУ.
• Жовтень 1994 — вересень 1998 — президент Світового конгресу українських юристів.
• 1999–2002 — професор кафедри цивільно-правових дисциплін Київського національного університету культури і мистецтв.

Політична діяльність

Народний депутат України 2-го скликання з квітня 1994 (2-й тур) до травня 1998, Немирівський виборчій округ № 58, Вінницька область, висунутий трудовим колективом. На час виборів: старший науковий працівник Інституту держави і права АНУ, безпартійний. Член групи «Реформи». Голова Комітету з питань правової політики і судово-правової реформи.

Член Конституційної Комісії від Верховної Ради України голова секції з питань судової влади і охорони Конституції (листопад 1994 — лютий 1996).

Член Державної комісії з проведення в Україні адміністративної реформи (липень 1997 — січень 1999).

Член Координаційної ради з питань судово-правової реформи при Президентові України (жовтень 1997 — липень 1998).

Голова Християнсько-народного союзу (листопад 1998 — квітень 2003, квітень 2003 — вересень 2010 — Християнсько-демократичного союзу).

Керівник юридичної служби Громадянського комітету захисту Конституції «Україна без Кучми» для ведення переговорів з представниками режиму (з лютого 2001).

Народний депутат України 4-го скликання з квітня 2002 до квітня 2006 від Блоку Віктора Ющенка «Наша Україна», № 32 в списку. На час виборів: професор Київського національного університету культури і мистецтв, безпартійний. Член фракції «Наша Україна» (з травня 2002). Голова Комітету з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією (з червня 2002).

Член Національної комісії із зміцнення демократії та утвердження верховенства права (з серпня 2005).

Народний депутат України 5-го скликання з квітня 2006 до червня 2007 від Блоку «Наша Україна», № 11 в списку. На час виборів: народний депутат України, член ХДС. Член Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності (з липня 2006). Член фракції Блоку «Наша Україна» (з квітня 2006). Склав депутатські повноваження 15 червня 2007.

Народний депутат України 6-го скликання з листопада 2007 до грудня 2012 від Блоку «Наша Україна — Народна самооборона», № 25 в списку. На час виборів: голова ХДС. Член фракції Блоку «Наша Україна — Народна самооборона» (з листопада 2007). Заступник голови Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності (з грудня 2007).

Кандидат у народні депутати від партії «Сила і честь» на парламентських виборах 2019 року, № 35 у списку. Юрисконсульт ТОВ "Торговий дім «Каргес». Безпартійний^[2].

Автор 50 наукових праць з проблем регулювання трудових і майнових відносин в сільському господарстві, державного будівництва, політології.

Загинув 6 квітня 2023 року внаслідок ДТП поблизу села Кам'янка на Житомирщині^[3][4][5].

Особисте життя

Володів німецькою мовою, захоплювався ігровими видами спорту.

Походить з сім'ї українців. Батько Микола Петрович (1931–1990) — робітник лісівництва. Мати Катерина Миколаївна (1931) — колгоспниця, пенсіонерка. Дружина Тетяна Іванівна (1956) — правник, заступник генерального директора Асоціації «Укрпиво». Дочки Катерина (1987) і Ганна (1988). Онука Єва (2012).

Нагороди

• Заслужений юрист України (1996).
• Орден князя Ярослава Мудрого IV ст. (2010)^[6], V ст. (2005)^[7].