Володя великий і Володя маленький

«Володя великий і Володя маленький» (рос. Володя большой и Володя маленький) — оповідання А. П. Чехова, вперше опубліковане у 1893 році.

Володя великий і Володя маленький
Володя большой и Володя маленький
Жанр	оповідання
Форма	оповідання
Автор	Антон Павлович Чехов
Мова	російська
Написано	1893
Опубліковано	1893

Історія публікації

Оповідання А. П. Чехова «Володя великий і Володя маленький» написане в 1884 році, вперше опубліковане в 1893 році в газеті «Русскія веѣдомости» № 357 із підписом Антон Чехов, в 1894 році друкувалося у збірнику «Повісті та оповідання», увійшло до зібрання творів письменника, видаваного А. Ф. Марксом.

За життя Чехова оповідання перекладалося німецькою, угорською, сербськохорватською, словацькою і шведською мовами.

Критика

І. Островський в 1894 році писав Чехову: «Я читав все, що Ви за останні два роки друкували в „Русской мысли“, „Русских віѣдомостях“ і „Артисті“. Всі (за винятком „Володі великого і маленького Володі“) справило найприємніше враження на мене так само, як і на моїх знайомих, які читають Вас». Критик С. А. Андреєвський відносив оповідання «Володя великий і Володя маленький» до творів, які «в нових тонких варіянтах зачіпають амурні питання»^[1].

Критик Альбов зазначав, що деякі персонажі Чехова, «мелькнувши світлою крапкою», знову зливаються «з навколишнього вульгарністю. Така, наприклад, Софія Львівна»^[2].

У 1895 році Ілля Рєпін давав високу оцінку оповіданням письменника, надрукованим у збірнику «Повісті та оповідання».

Сюжет

Софія Львівна два місяці тому вийшла за полковника Володимира Микитовича Ягича — Володю великого. Він на 31 рік старше її. Колись Софія Львівна була закохана у Володимира Михайлича — Володю маленького. Володя маленький, військовий лікар, служить у полку чоловіка Софії Львівни. Тепер вона байдужа до Володі маленького. Софія Львівна намагається переконати себе, що тепер вона досягла успіху, що у неї є гроші, що вона пристрасно любить старого чоловіка.

Повертаючись з ресторану з двома Володимирами, Софія Львівна зупиняється в монастирі, куди її тітка Оля пішла в черниці після одруження з Володимиром великим. Жінки обмінюються новинами і Оля погоджується прокатитися на санях.

На наступний день Володимир маленький, як лікар, відвідує Софію Львівну, яка освідчується йому в любові і стає його коханкою. Однак через тиждень він її залишив. Софію Львівна розуміє, що тепер її життя буде нудним та одноманітним.