Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Володін В'ячеслав Вікторович
Голова Державної думи Федеральних зборів РФ VII скликання (з 2016) З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
В'ячеслáв Ві́кторович Волóдін (рос. Вячеслав Викторович Володин; нар. 4 лютого 1964, Алєксєєвка, Хвалинський район, Саратовська область, РРФСР) — російський державний та політичний діяч. Голова Держдуми Федеральних зборів РФ VII скликання з 5 жовтня 2016 року.[1] Член партії «Єдина Росія».
У минулому — перший заступник керівника Адміністрації Президента РФ. Керівник Апарату Уряду РФ — Заступник Голови Уряду РФ (2010—2011), перший заступник керівника Адміністрації Президента РФ (2011—2016).
Фігурант бази даних центру «Миротворець»[2].
Remove ads
Життєпис
Узагальнити
Перспектива
Народився 4 лютого 1964 року у багатодітній родині. Батько — Віктор Володін, був капітаном річкового флоту, помер у віці 51 року. Після смерті батька виховувався вітчимом[3]. Мати працювала вчителем початкових класів, потім стала підприємцем. Сестра — співробітник консалтингової фірми, брат — військовий пенсіонер. Всі вони, за твердженням самого Володіна, живуть в Саратовській області[4][3].
Після закінчення школи поступив вчитися в Саратовський інститут механізації сільського господарства (СИМСХ), який закінчив 1986 року[5][6].
В інституті займався громадською діяльністю: на молодших курсах працював у житлово-побутової комісії профкома.
- 1984—1988 — голова студентського профкому СИМСХ («інженер-механік»)[5][6]. Вступив у КПРС у 1985 році[6].
- 1986 — вступив у аспірантуру і захистив кандидатську дисертацію за темою «Розробка та обґрунтування параметрів вагового дозуючого пристрою стеблових кормів».[6][7].
- З 1986 року — на викладацькій роботі.
- У 1990 році обраний депутатом Саратовського міської ради.
- З 1992 року — заступник голови адміністрації Саратова.
- З 1994 року — заступник голови Саратовської обласної думи.
- У 1993—1996 роках працював проректором в Поволзькому кадровому центрі з 1995 року — Поволзька академія державної служби), був професором кафедри конституційного права ПАГС, завідувач кафедри державного і регіонального управління[6].
- 1995 — закінчив Російську академію державної служби при Президенті РФ, отримавши спеціальність юриста[6][8].
В 1996 році — віце-губернатор Саратовської області. Надалі пішов з державної служби й поїхав до Москви, де зайнявся бізнесом, а потім — партбудівництвом в русі «Вітчизна»[9], який очолював Юрій Лужков.
У 1996 році в Санкт-Петербурзькому інституті МВС захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук за темою «Суб'єкт Російської Федерації: проблеми влади, законотворчості та управління».[10] Автор понад 50 публікацій[11].
У 1999 році обраний депутатом Держдуми РФ III скликання від блоку «Вітчизна — вся Росія», заступник Євгена Примакова.
2001 — Примаков побував разом з Володіним в Кремлі, познайомив його з Путіним і відрядив на посаду нового лідера фракції ОВР[12].
На парламентських виборах 2003 року обраний в депутати Державної Думи четвертого скликання по одномандатному Балаковскому округу № 156, отримавши підтримку 82 % виборців, що прийшли на вибори. У Думі — заступник голови, перший заступник керівника фракції «Єдина Росія». З 2005 року — секретар президії генеральної ради партії «Єдина Росія».
- У 2007 році обраний депутатом Державної Думи V скликання.
- З 2009 року — завідувач кафедри державного будівництва факультету державного управління.
- З 2 лютого 2007 року по 21 жовтня 2010 року — заступник Голови Державної думи РФ V скликання. Секретар президії генеральної ради партії «Єдина Росія» (23 вересня 2011 року рішенням з'їзду партії виведений з президії).
- 21 жовтня 2010 — заступник голови Уряду — керівника апарату Уряду РФ після звільнення від посади Собяніна.
- 27 грудня 2011 року — перший заступник керівника адміністрації Президента РФ.
- На президентських виборах 2012 року брав участь у виборчій кампанії Путіна.
- 12 травня 2014 року потрапив під санкції Євросоюзу, США, Канади, Австралії і Швейцарії у зв'язку з підтримкою російсько-української війни[13].
- 22 квітня 2014 року Володін увійшов до складу наглядової ради Вищої школи економіки (ВШЕ) і очолив її[14].
- 15 червня 2015 року — голова наглядової ради товариства «Знання»[15].
- З 7 вересня 2015 року очолює робочу групу з регулювання діяльності НКО[16].
Голова Державної Думи РФ
.jpg)
За ініціативою Медведєва увійшов у список «Єдиної Росії» на виборах в Держдуму VII скликання[17], очоливши регіональну групу з Волгоградської, Пензенської, Саратовської і Тамбовської областей[18] та за підсумками виборів став депутатом Держдуми[19]. При цьому Володін не був учасником праймеріз «Єдиної Росії», що пройшли 22 травня 2016 року.
25 вересня 2016 року, на засіданні Вищої Ради і Генеральної Ради партії «Єдина Росія» затверджений кандидатом від партії на посаду голови Державної Думи VII скликання[20].
5 жовтня 2016 року обраний головою Державної Думи VII скликання отримавши 404 голоси з 450[21].
У жовтні 2016 року увійшов до трійки найвпливовіших політиків Росії (після Путіна і Медведєва) за рейтингом Центру політичних технологій[22].
24 листопада 2016 року обраний Головою Парламентської Асамблеї Договору про колективну безпеку.[23]
26 грудня 2016 року обраний Головою Парламентських Зборів Союзу Білорусі й Росії.[24]
22 січня 2017 року став одним з 19 членів бюро вищої ради партії «Єдиної Росії»[25].
У 2017 році був співавтором закону про позбавлення громадянства РФ злочинців, які отримали паспорт не по народженню[26].
Дійсний державний радник Російської Федерації 1 класу (2012).
12 серпня 2018 року Володін заявив, що державні пенсії в Росії в майбутньому можуть бути скасовані.[27]
Підтримав пенсійну реформу в Росії.[28]
15 березня 2019-го на мітингу окупаційної влади, що святкувала пʼятиліття початку тимчасової окупації Криму, запропонував зобов'язати Україну «компенсувати Криму втрати за час анексії».[29]
5 квітня 2019 року Володін запропонував допустити Держдуму до формування Уряду РФ.[30]
26 квітня 2022 року, під час повномасштабного вторгнення РФ до України Володін вимагав визнати Україну "терористичною державою". Це сталося після того, як ФСБ і Путін заявили про затримання підозрюваних у нібито підготовці замаху на вбивство пропагандиста Володимира Соловйова[31][32].
Remove ads
Санкції
За підтримку військової агресії щодо України на Володіна накладено санкції України (7 вересня 2022)[33], США (11 березня 2022)[34], Канади (28 квітня 2014)[35], Австралії (10 червня 2020)[36], Японії (3 березня 2022)[37], Нової Зеландії (18 березня 2022)[38] та ЄС[39].
Розслідування
У грудні 2024 року суд в Україні визнав Володіна винним у безпосередній участі в підготовці повномасштабного вторгнення в Україну і заочно засудив його до 15 років позбавлення волі[40].
Remove ads
Примітки
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads