Волоський цвинтар (Болехів)

Волоський цвинтар — міський цвинтар у Болехові Івано-Франківської області.

Волоський цвинтар у Болехові
Памятник полеглим та ділянка могил вояків австрійської і пруської армій, які загинули в роки І-ї світової війни
Інформація про цвинтар
49°04′04″ пн. ш. 23°51′10″ сх. д.H G O
Країна	Україна
Розташування	Болехів
Волоський цвинтар у Болехові Волоський цвинтар у Болехові (Івано-Франківська область)
Волоський цвинтар у Вікісховищі

Назва цвинтаря

Болехів утворився з двох сіл — Болехова Волоського й Болехова Руського. Цвинтар розташований на території колишнього Болехова Волоського, тому назву отримав — Волоський цвинтар.

Відомі поховання

На Волоському цвинтарі є могили відомих людей. Більшість з них є пам'ятками історії та мистецтва.

• Комплекс могил вояків УПА, які загинули в роки національно-визвольної боротьби^[1];
• Ділянка могил вояків австрійської і пруської армій, які загинули в роки І Світової війни та пам'ятник полеглим. У 1916 році за проектом скульптора Бенедикта Христіяна Шляйса на місці поховання вояків було споруджено пам'ятник у вигляді стели з горельєфним зображенням двох жіночих постатей, що в піднятих руках тримають по вінку. По обидва боки пам'ятника були встановлені бетонні пілони, з'єднані між собою ланцюгами. У 1991 році з ініціативи місцевого товариства «Союзу українок» пам'ятник відреставровано львівським художником Є. Пінаком. Поховання (близько 50 могил) впорядковані.^[2];
• Кобринська Наталія Іванівна (з дому Озаркевич, 8 червня 1855, с. Белелуя — 22 січня 1920, м. Болехів) — українська письменниця, організаторка жіночого руху;
• Петрушевич Михайло (10 жовтня 1869, с. Космач — пом. 8 вересня 1895, Болехів) — український письменник, священик УГКЦ, громадський діяч.
• Озаркевич Іван Іванович (5 грудня 1826, Глибоке — 9 лютого 1903, Болехів) — український греко-католицький священик, громадський і політичний діяч Галичини у ХІХ ст.;
• Скворій Роман Теодорович (1927—1996) — етнограф, науковець, засновник Музею історії міста Болехова;
• Атаназій Галандюк (1881—1947) — священика УГКЦ, крилошанин, поет, збирача рідкісних видань, члена товариства «Просвіта» (1900—1939)^[1];
• Петро Зволинський (15.09.1882–15.11.1954) — адвокат;
• Назар Йосафат (1878—1917) — директора школи в Болехові;
• Яків Назарович (1836—1923) — музикознавець, громадсько-культурний діяч;
• Омелян Савицький (1845—1921) — педагог та громадсько-політичний діяч;
• Володимир Сайко (1876—1951) — директор школи в Болехові, ініціатора спорудження будинку школи в с. Ракові,
• Роман Стельмахів (1883—1933) — інженер, сотник УГА;
• Іван Чміль (1886—1959) — майстер різьби на дереві;
• Кость Ікалович (1861—1921) — лікар, громадський діяч;
• Марія Парахоняк «Орися» (1923—1944) — районна провідниця жіночої сітки ОУН^[3];
• Пецоляк Михайло «Козак», батько Іван (1930 с. Поляниця — червень 1950) — стрілець ОУН-УПА, похований в спільній могилі^[3];
• Пецоляк Юрко, батько Іван (1933 с. Поляниця — 14.10.1949, Болехів) — стрілець ОУН-УПА, похований в спільній могилі^[3];
• Павлів Василь «Гриць», батько Іван (нар. с. Тисів) — стрілець ОУН-УПА, похований в спільній могилі^[3];
• Парахоняк Йосип «Калина», батько Михайло (1927, Болехів —); 1927 — стрілець ОУН-УПА, похований в спільній могилі^[3];

Світлини

• 
  Могила Н. Кобринської, 1920 р.
• 
  Напис на могилі Н. Кобринської, 1920 р.
• 
  Могила І. Озаркевича, 1903 р.
• 
  Напис на могилі М. Петрушевича, 1895 р.
• 
  Могила М. Петрушевича, 1895 р.