Волотек Олег Вікторович

Олег Вікторович Волотек (15 серпня 1967, Новочеркаськ, Ростовська область, РРФСР, СРСР) — радянський і український футболіст, півзахисник, захисник. Чемпіон УРСР 1986 року. Чемпіон України 1992/93. Срібний призер чемпіонату України 1992 року (весна). Володар Кубка України 1992/93. Майстер спорту України (1993).

Олег Волотек
Особисті дані
Повне ім'я	Олег Вікторович Волотек
Народження	15 серпня 1967(1967-08-15) (58 років)
	Новочеркаськ, РРФСР, СССР
Зріст	174 см
Вага	70 кг
Громадянство	СССР → Україна
Позиція	півзахисник
Юнацькі клуби
1984	«Зоря-д»
Професіональні клуби*
1984—1986 «Зоря» (Ворошиловоград) 61 (2) 1987 СКА (Київ) 41 (7) 1989—1991 «Зоря» (Ворошиловоград) 120 (24) 1992 «Динамо» (Київ) 13 (2) 1993 →  Асмарал (Москва) 24 (2) 1994 →  «Динамо-2» 15 (0) 1994 →  Кривбас 1 (0) 1995 →  «Миколаїв» 2 (0) 1995 →  «Металург» (Маріуполь) 2 (0) 1996 →  «Факел» (Варва) 14 (3) 1997 →  «Кривбас» 1 (0) 1998 «Металург» (Красноярськ) 22 (4) 1999—2000 «Торпедо» (Запоріжжя) 15 (0) 2000 «Сталь» (Алчевськ) 5 (0) 2000 «Факел» (Варва) ААФУ 2001 «Закарпаття» 15 (0) 2001 →  «Закарпаття» 3 (0) 2002 ТП-47 13 (2) 2003 Буча-КЛО (Буча) ААФУ 2003—2004 «Єдність» (Плиски) ААФУ 2005—2006 «Джипер» (Київ) КФК 2008 «Ірпінь» (Гореничі) ААФУ
Національна збірна
1985 СССР (юн.) 24 (2)
Тренерська діяльність**
2010 «Машал» тренер 2012— «Кристал» (Буча)
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
** Тільки на посаді головного тренера.

Ігрова кар'єра

Вихованець луганського спортінтернату. Перший тренер — В. Р. Шиханович. Переможець Всесоюзної спартакіади школярів 1984 року. Бронзовий призер кубка «Надія» 1984 року. Виступав у дублі луганської «Зорі».

25 травня 1984 року в матчі «Зоря» — «Зірка» (Джизак) дебютував в основній команді «Зорі» у першій лізі чемпіонату СРСР. У тому ж сезоні луганчани залишили першу лігу.

У квітні 1985 року у складі юнацької збірної брав участь у міжнародному турнірі збірних у французькому місті Канни. У складі радянської команди тоді виступали такі гравці як: Ігор Добровольський, Андрій П'ятницький, Андрій Сидельников, Ігор Леонов, Броварник Антон.

Через два роки «Зоря» перемогла у зональному турнірі команд другої ліги, потім в перехідному турнірі домоглася права на повернення в першу лігу. Волотек разом з іншими членами команди отримав золоту медаль чемпіона України. Всього в луганській команді провів 181 матч. Під час служби в армії, грав у київському СКА.

У 1992 році в новоствореному чемпіонаті України грав у київському «Динамо». Став срібним призером чемпіонату України. Виступав у Кубку чемпіонів 1991/92 і Кубку УЄФА 1992/93. Всього в єврокубках зіграв 4 гри, на полі провів 186 хвилин^[1]. Після програного матчу за перше місце в чемпіонаті України «Динамо» змінився тренер. Новий наставник Йожеф Сабо не бачив Олега у складі своєї команди, і Волотек відправився по орендах. Продовжив кар'єру в московському «Асмаралі», «Динамо-2», «Кривбасі», «Миколаєві» і «Металургу» (Маріуполь). У кожній з команд проводив не більше половини сезону. У складі маріупольців — переможець другої ліги чемпіонату України 1995/96.

У 1998 році на запрошення Іштвана Секеча переходить в «Металург» (Красноярськ). У Росії провів один сезон. Переможець другого дивізіону (схід) чемпіонату Росії 1998 року.

Після повернення в Україну грав за «Сталь» (Алчевськ) і «Закарпаття» (Ужгород). В обох командах ставав срібним призером першої ліги (1999/2000 та 2000/01).

В кінці кар'єри грав в аматорських футбольних колективах «Факел» (Варва), «Буча-КЛО» (Буча), «Єдність» (Плиски), «Джипер» (Київ), «Ірпінь» (Гореничі). Володар Кубка України серед аматорських команд 2003 року. Фіналіст Кубка 2008 року.

Кар'єра в збірній

Пройшов всі рівні юніорських, юнацьких і молодіжних збірних СРСР. Був капітаном юнацької збірної СРСР. У складі збірної УРСР — переможець перших Всесоюзних юнацьких ігор 1985 року.

Тренерська кар'єра

У 2010 році працював помічником головного тренера клубу «Машал» (Мубарек, Узбекистан). Згодом — тренер аматорської команди «Кристал» (Буча).