Волох Олег Антонович

Олег Антонович Волох (біл. Алег Антонавіч Волах; 8 квітня 1942, Сеймчан, Хабаровський край) — радянський футболіст, нападник; радянський і білоруський тренер. Майстер спорту СРСР (1967).

Олег Волох
Особисті дані
Повне ім'я	Олег Антонович Волох
Народження	8 квітня 1942(1942-04-08) (83 роки)
	Сеймчан, Магаданська область, РРФСР, СРСР
Зріст	178 см
Громадянство	Білорусь
Позиція	нападник
Професіональні клуби*
1960 «Спартак» (Станислав) 12 (1) 1961 «Нафтовик» (Дрогобич) 1 (0) 1961—1962 «Сільмаш» (Львів) КФК 1963 АДК 18 (4) 1964—1965 «Восток» ? (26) 1966—1968 «Кайрат» 94 (14) 1969—1971 «Динамо» (Мінськ) 40 (2) 1971—1973 «Спартак» (Семипалатинськ) ? (11) 1974—1976 «Торпедо» (Жодино) КФК
Тренерська діяльність**
1973—1976 «Торпедо» (Жодино) 1977—1978 «Дніпро» (Могильов) 1979—1981 «Спартак» (Семипалатинськ) 1982—1983 «Спартак» (Семипалатинськ) тренер 1984—1987 «Спартак» (Семипалатинськ) 1988—1990 Трудові резерви (Мінськ) тренер 1990 «Промінь» (Мінськ) тренер 1991—1998 «Білшина» 1999—2000 «Білшина» тренер 2000 «Єлімай» (Семей) 2001—2003 «Бобруйчанка» (жін.) 2004—2007 Білорусь (жін.) 2003—2009 «Білшина» тренер 2004 «Білшина» в. о. 2006 «Білшина» 2010—2015 «Білшина-2»
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.

Ігрова кар'єра

Народився в Сеймчані Хабаровського краю (нині — Магаданська область). Батьки Антон Андрійович Волох і Клавдія Данилівна Денисова познайомилися в Сеймчані, приїхавши туди в 1939 році за комсомольською путівкою. Батько працював керуючим банком, мати головним бухгалтером, сім'я була досить забезпеченою.

Після війни сім'я переїхала на Західну Україну; жила у Заболотові, Коломиї, потім — у Станіславі. Вихованець футбольної школи міста Коломия. Під час навчання в школі займався також боксом, волейболом, баскетболом, плаванням, велоспортом, акробатикою. У старших класах працював вчителем фізкультури. Навчаючись у 10 класі, в 1960 році відіграв пів року в станіславському «Спартаку» у класі «Б». Потім поступив у Львівський інститут фізкультури, в 1961—1962 роках грав за попередник «Карпат» — «Сільмаш» в першості області на позиції півзахисника і нападника. Вільно розмовляв польською, українською та російською мовами.

Наприкінці 1962 року Волох приєднався до батьків, які в 1960 році були переведені по службі в Алма-Ату. У 1963 році грав за АДК, в кінці року перейшов в створений усть-каменогорський «Восток» у класі «Б».

У 1966 році перейшов в «Кайрат» (Алма-Ата). Після сезону 1968 року Волох вже написав заяву в ЦСКА, куди його кликав Всеволод Бобров, але, на прохання батька, який народився в Крупському районі, перейшов в мінське «Динамо».

У 1971 році перейшов в клуб другої ліги «Спартак» (Семипалатинськ), де і завершив кар'єру футболіста в командах майстрів в 1973 році.

Тренерська кар'єра

У 1973—1976 роках був граючим тренером у команді першості Білоруської РСР «Торпедо» (Жодино).

У 1977—1978 роках працював старшим тренером у команді другої ліги першості СРСР «Дніпро» (Могильов).

У 1978—1987 роках працював на тренерських посадах в семипалатинському «Спартаку». У 1987 році, після розлучення з першою дружиною, опинився в Бобруйську, де познайомився з майбутньою другою дружиною.

У 1988—1990 роках працював тренером в мінських СДЮШОР «Трудові резерви» і «Промені».

У 1991 році став головним тренером відродженого «Шинника» (Бобруйськ), з яким пропрацював до 2000 року і у 2003—2015 роках.

У другій половині сезону-2000 тренував «Єлімай» (Семей), піднявши клуб з передостаннього місця на четверте в чемпіонаті Казахстану.

У 2001—2003 роках — головний тренер жіночої команди «Бобруйчанка». У 2004—2007 — головний тренер жіночої збірної Білорусії.

Згодом повернувся у «Білшину», де працював з першою та дублюючою командами^[1][2].