Вольф-Дітріх Вільке

Вольф-Дітріх Вільке (нім. Wolf-Dietrich Wilcke; нар. 11 березня 1913, Шрімм, Позен — пом. 23 березня 1944, Шеппенштедт, Брауншвейг) — німецький льотчик-ас, оберст люфтваффе. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з Дубовим листям та Мечами.

Вольф-Дітріх Вільке
Wolf-Dietrich Wilcke
Народження	11 березня 1913(1913-03-11) Шрімм, Провінція Позен
Смерть	23 березня 1944(1944-03-23) (31 рік) Шеппенштедт, Брауншвейг
Країна	Третій Рейх  Німеччина
Приналежність	Вермахт
Вид збройних сил	Сухопутні війська (1934–1935)  Люфтваффе (1935–1944)
Рід військ	винищувальна авіація
Роки служби	1934–1944
Звання	оберст
Формування	JG 333, JG 77, JG 11
Командування	II./JG 26, JG 76
Війни / битви	Громадянська війна в Іспанії Друга світова війна: Західний фронт Дивна війна Французька кампанія Битва за Британію Балканський фронт Битва за Мальту Східний фронт Операція «Барбаросса» Операція «Блау» Сталінградська битва Повітряна битва за Кубань Західний фронт Стратегічна повітряна оборона Рейху
Нагороди	Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям та Мечами Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу Нагрудний знак «За поранення» в чорному Срібний Іспанський хрест з мечами Золотий німецький хрест Комбінований Знак Пілот-Спостерігач Почесний Кубок Люфтваффе

Біографія

В 1934 році призваний в армію, а в 1935 році переведений в люфтваффе. З 1937 року служив у 132-й винищувальній ескадрі «Ріхтгофен», а наприкінці 1938 року був направлений у 88-у винищувальну ескадрилью легіону «Кондор». В 1939 році здійснив 11 безрезультатних бойових вильотів. До вересня 1939 року служив у 7-й ескадрильї 53-ї винищувальної ескадри. Першу перемогу здобув 7 листопада 1939 року, збивши французький розвідувальний літак «Потез-637». 23 березня 1940 року біля Саарбрюккена був збитий у бою з французькими винищувачами. Після капітуляції Франції звільнений і 13 серпня 1940 року призначений командиром 3-ї групи 53-ї винищувальної ескадри «Пікові аси». Під час битви за Британію збив 10 літаків. Учасник Німецько-радянської війни. 22 червня 1941 року збив 5 літаків. Восени 1941 року ескадра Вільке була перекинута в Італію, де діяла проти Мальти. 18 травня 1942 року переведений у 3-ю винищувальну ескадру «Удет», а 12 серпня 1942 року став її командиром. Учасник Сталінградської битви. В травні 1943 року його ескадра була перекинута в Німеччину. На початку 1944 року Вільке отримав дозвіл на відновлення польотів і збив чергові 6 машин. Загинув у бою з англійськими винищувачами Р-51, під час якого сам збив 2 літаки супротивника.

Всього за час бойових дій здійснив 732 бойові вильоти і збив 162 літаки, з них 137 радянських і 4 чотиримоторні бомбардувальники.

Нагороди

• Нагрудний знак пілота
• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу (4 роки)
• Іспанський хрест в бронзі з мечами (1939)
• Залізний хрест
  • 2-го класу (25 листопада 1939)
  • 1-го класу (11 липня 1940)
• Почесний Кубок Люфтваффе (1 квітня 1941)
• Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям і мечами
  • лицарський хрест (6 серпня 1941) — за 25 перемог.
  • дубове листя (№ 122; 9 вересня 1942) — за 100 перемог.
  • мечі (№ 23; 23 грудня 1942) — за 155 перемог.
• Комбінований Знак Пілот-Спостерігач
• Нагрудний знак пілота (Італія)
• Нагрудний знак «За поранення» в чорному
• Німецький хрест в золоті (3 листопада 1942)
• Авіаційна планка винищувача в золоті з підвіскою «700»
• Відзначений у Вермахтберіхт (30 березня 1944)

Військова кар'єра

• 1935 — фанен-юнкер
• 1935 — оберфенрих
• 1936 — лейтенант
• 1939 — оберлейтенант
• 1940 — гауптман
• 1 травня 1942 — майор
• 1943 — оберстлейтенант
• 1943 — оберст

Див. також

• Список асів Люфтваффе Другої світової війни
• Список асів-пілотів Другої світової війни

Література

• Залесский К. А. Люфтваффе. Военно-воздушные силы Третьего рейха. — М.: Яуза-Пресс, 2005. ISBN 5699137688

• Berger, Florian (1999). Mit Eichenlaub und Schwertern. Die höchstdekorierten Soldaten des Zweiten Weltkrieges. Selbstverlag Florian Berger. ISBN 3-9501307-0-5
• Bergström, Christer & Mikhailov, Andrey (2001), Black Cross / Red Star Air War Over the Eastern Front, Volume II, Resurgence January-June 1942, California: Pacifica Military History. ISBN 0-935553-51-7
• Michulec, Robert (2002). Luftwaffe at War/Luftwaffe Aces of the Western Front. London: Greenhill Books. ISBN 1-85367-486-9.
• Obermaier, Ernst (1989). Die Ritterkreuzträger der Luftwaffe Jagdflieger 1939—1945. Mainz, Germany: Verlag Dieter Hoffmann. ISBN 3-87341-065-6.
• Scherzer, Veit (2007). Die Ritterkreuzträger 1939—1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündeter Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives [The Knight's Cross Bearers 1939—1945 The Holders of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939 by Army, Air Force, Navy, Waffen-SS, Volkssturm and Allied Forces with Germany According to the Documents of the Federal Archives]. Jena, Germany: Scherzers Miltaer-Verlag. ISBN 978-3-938845-17-2.
• Залесский К. А. Люфтваффе. Военно-воздушные силы Третьего рейха. — М.: Эксмо, 2005. — 736 с. — 5000 экз. — ISBN 5-699-13768-8
• Михаил Зефиров. Асы Люфтваффе. Кто есть кто: Скорость. — М. : АСТ, Астрель, ВКТ, 2010. — 480 с. — (Неизвестные войны) — ISBN 978-5-17-057677-7. (рос.)

Посилання

• Wilcke, Wolf-Dietrich. на lexikon-der-wehrmacht.de. Архів оригіналу за 30 червня 2012. Процитовано 19 січня 2014. (нім.)
• Вильке Вольф-Дитрих (Wilcke Wolf-Dietrich). на warbirds.ru. Архів оригіналу за 3 лютого 2014. Процитовано 19 січня 2014. (рос.)
• Вильке Вольф-Дитрих. на airwar.ru. Архів оригіналу за 14 листопада 2013. Процитовано 19 січня 2014. (рос.)
• Wilcke, Wolf-Dietrich [Архівовано 7 серпня 2017 у Wayback Machine.] — нагороди оберста Вільке (англ.)
• Wolf-Dietrich «Fürst» Wilcke [Архівовано 23 квітня 2014 у Wayback Machine.]
• Wolf-Dietrich Wilcke [Архівовано 1 лютого 2014 у Wayback Machine.]