Воля Матіяшова

Воля Матіяшова (пол. Wola Matiaszowa) — село в Польщі, у гміні Солина Ліського повіту Підкарпатського воєводства, на порубіжжі Лемківщини та Бойківщини. Населення — 181 особа (2011^[1]).

Село
Воля Матіяшова пол. Wola Matiaszowa
Координати 49°23′00″ пн. ш. 22°23′00″ сх. д.
Країна	ПольщаПольща
Воєводство	Підкарпатське воєводство
Повіт	Ліський повіт
Гміна	Солина
Перша згадка	1567
Населення	181 осіб (2011[1])
Часовий пояс	UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код	(+48) 13
Поштовий індекс	38-610
Автомобільний код	RLS
SIMC	0360684
GeoNames	755220
OSM	↑2973314 ·R (Гміна Солина)
Воля Матіяшова Воля Матіяшова (Польща) Воля Матіяшова Воля Матіяшова (Підкарпатське воєводство)
Воля Матіяшова у Вікісховищі

Назва

У 1977-1981 рр. в ході кампанії ліквідації українських назв село називалося Воля.

Історія

Довго було присілком с. Березки, яке розташовано за 2 км.

У 1567 р. в селі документуються млин і корчма.

На 1785 село мало у володінні 5,5 км² земельних угідь, мешканці — 80 греко-католиків, 16 римо-католиків. Кількість греко-католиків: 1840 — 263 особи, 1879 — 260, 1899 — 300, 1936 — 300.

У 1893 р. в селі було 39 будинки і 262 жителі, з них 189 греко-католиків, 53 римо-католики і 20 юдеїв.

На 01.01.1939 у селі було 430 жителів (400 українців-грекокатоликів, 15 українців-римокатоликів і 15 євреїв)^[2]. Село належало до Ліського повіту Львівського воєводства.

Протягом 1944-1947 років польськими злочинцями-шовіністами деяких мешканців було вбито. Мешканців намагалися примусово виселити до СРСР, але більшості вдалося цього уникнути, крім родин Василя Вархоли і Липки Івана. Але згодом більшість мешканців (49 родин — 252 особи) було насильно переселено в 1947 р. в рамках операції "Вісла" на понімецькі землі. В селі залишилось лише 6 родин (23 особи), 7 осіб вивезено до концтабору в Явожно.

В 1950-х рр. в село повернулося 5 родин (20 осіб).

У 1975-1998 роках село належало до Кросненського воєводства.

Демографія

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року^[1][3]:

	Загалом	Допрацездатний вік	Працездатний вік	Постпрацездатний вік
Чоловіки	92	18	61	13
Жінки	89	23	51	15
Разом	181	41	112	28

Церква

До 1836 р. жителі села відвідували греко-католицьку церкву сусіднього с. Жерниця Вижня Затварницького деканату, а далі — с. Береска Балигородського деканату Перемиської єпархії. Перша мурована церква св. Великомученика Георгія була побудована в 1908 р. і належала до парафії Береска.

Вояки УПА

Вони боролись за волю і честь свого народу — в УПА воювали наступні жителі Волі Матіяшової:

• Михайло Дмитрович Біланич «Зайчик» (*22.06.1922-†13.04.1945) — був закопаний живцем польськими бандитами-міліціянтами з с. Гічви,
• Юрій Іванович Біланич «Крук» (*1921) — командир адміністративної боївки,
• Василь Іванович Біланич (*04.1927-†1946),
• Володимир Іванович Біланич «Кузьменко» (*1928-†2001),
• Біланич «Верховина», «Мирний» (*01.11.1922-†2005) — провідник куща,
• Володимир Іванович Ванцовят «Вивірка» (*1923-†28.02.1948),
• Михайло Васильович Вархола (*1924),
• Юрій Онуфрійович Кравців «Лев» (*1921-†1988) — провідник куща,
• Василь Онуфрійович Кравців «Лісовий» (*1911-†1997) — розвідник,
• Юрій Павлович Лесик «Зайчик» (*1926-†1948) — закатований польськими шовіністами,
• Дмитро Юрійович Мадей «Грива» (*1927-11.07.1947) — провідник куща,
• Дмитро Дмитрович Попович «Береза» (*1912-†1991) — зброяр,
• Володимир Васильович Попович «Дубовий» (*1921-†07.01.1947) — командир боївки,
• Іван Юрійович Сербин «Кріль», «Ворон» (*1921-†17.04.1945) — заступник командира боївки,
• Осип Смоляк «Великий» (*18.08.1914-10.03.1984) — солтис села і стрілець УПА,
• Славко Тимофійович Середоха «Борис» (*1914-†1947) — провідник району,
• Ярослав Петрович Фіра «Вістун», «Відважний» (*1927-†22.01.1946),
• Микола Фриз «Вернигора» (*12.1914-26.02.1969) — референт пропаганди надрайону «Бескид»,
• Василь Шафран «Калина» (*1924).

Відомі люди

• Ярослав Грицковян (*24.04.1931) — доктор філософії (1977), народився в с. Воля Матіяшова, закінчив студії філологічного факультету Краківського університету (1954-59), працював в Кошалінському педагогічному інституті, автор численних наукових праць з української літератури, підручників для українських шкіл, монументального видання "Бібліографія польських перекладів і літературознавчої україніки (1945-1985)", ініціатор заснування і багаторічний керівник Українського вчительського товариства, автор книги з історії сіл Березка та Воля Матіяшова.
• Богдан Грицковян (*1934) — нар. у Волі Матіяшовій, актор театру "Тенча" у Слупську, один із засновників Українського суспільно-культурного товариства (1956).
• Марія Смоляк-Леськів (*1943) — нар. у Волі Матіяшовій, вчителька в Інську, з 1996 — радна м. Інсько, очолює суспільно-культурну комісію, кандидат в посли до Сейму від українського населення Щецінського воєводства.