Воля Сенькова

Воля Сенькова (пол. Wola Sękowa) — лемківське село в Польщі, у гміні Буківсько Сяноцького повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 239 осіб (2011^[1]).

Село
Воля Сенькова пол. Wola Sękowa
Панорама
Координати 49°30′43″ пн. ш. 22°00′38″ сх. д.
Країна	ПольщаПольща
Воєводство	Підкарпатське воєводство
Повіт	Сяноцький повіт
Гміна	Буківсько
Перша згадка	1493
Населення	239 осіб (2011[1])
Часовий пояс	UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код	(+48) 13
Поштовий індекс	38-506
Автомобільний код	RSA
SIMC	0346773
GeoNames	755144
OSM	↑3011005 ·R (Гміна Буківсько)
Воля Сенькова Воля Сенькова (Польща) Воля Сенькова Воля Сенькова (Підкарпатське воєводство)
Воля Сенькова у Вікісховищі

Придорожня капличка з 1907 року

Розташування

Знаходиться на берегах потоку Пельниця (права притока річки Віслок) за 4 км на північний захід від Буківсько, 13 км на захід від Сяніка, 61 км на південь від Ряшева, південніше воєводської дороги № 889.

Походження назви

Назва села свідчить про заснування його в пізніші часи — часи кріпацтва, коли новозасновані села на відміну від старих сіл отримували період звільнення від феодальних повинностей і назву «Воля» з додатком імені власника-феодала.

Історія

Перша згадка припадає на 1493 р. До 1772 р. село входило до складу Сяноцької землі Руського воєводства Речі Посполитої. З 1772 до 1918 року — у межах Сяніцького повіту Королівства Галичини та Володимирії монархії Габсбургів (з 1867 року Австро-Угорщини).

У 1889 р. в селі було 178 будинків і 1005 мешканців (854 грекокатолики, 135 римокатоликів і 14 юдеїв).

У міжвоєнний час у селі діяла читальня «Просвіти». В 1939 році в селі проживало 1270 мешканців, з них 1080 українців, 180 поляків і 10 євреїв^[2]. Село входило до Сяніцького повіту Львівського воєводства.

У вересні 1944 року під час Карпатсько-Дуклянської військової операції в селі базувалась німецька 68 піхотна дивізія, яка обороняла позиції від наступу зі сходу радянського 67 корпусу піхоти і 167 та 129 стрілецьких корпусів. В ході боїв з Чехословацьким армійським корпусом спалено всі житлові будинки, натомість уціліли церква, школа і фільварок.

В 1944—1946 р. частина українського населення виселена до СРСР. Ті 104 особи з села і 12 з присілку Розтоки, котрим вдалося залишитись, були зігнані Польським військом 28 квітня 1947 р. в збірний табір (гетто) в Буківську. На полі просто неба утримувались нещасні до завантаження у вагони. Далі вони депортовані до 10 травня 1947 р. в ході операції «Вісла» на північні та західні понімецькі землі Польщі.^[3]

У 1975-1998 роках село належало до Кросненського воєводства.

Демографія

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року^[1][4]:

	Загалом	Допрацездатний вік	Працездатний вік	Постпрацездатний вік
Чоловіки	117	19	76	22
Жінки	122	15	71	36
Разом	239	34	147	58

Церква

Парафіяльна дерев’яна церква Арх. Михаїла збудована в 1864 р. (з 1930 р. — Буківський деканат), метричні книги велися з 1797 р. Церква зруйнована 1952 року.