Ворвулинці

Ворву́линці — село в Україні, у Товстенській селищній громаді Чортківського району Тернопільської області. Розташоване на річці Тупа, у північній частині району. До 2020 центр сільради, якій було підпорядковане село Гиньківці.

село Ворвулинці
Церква Покрови Пречистої Діви Марії Церква Покрови Пречистої Діви Марії
Країна	Україна
Область	Тернопільська область
Район	Чортківський
Тер. громада	Товстенська селищна громада
Код КАТОТТГ	UA61060370050058060
Облікова картка	Ворвулинці
Основні дані
Засноване	1414
Населення	708
Територія	18.140 км²
Густота населення	39.03 осіб/км²
Поштовий індекс	48640
Телефонний код	+380 3554
Географічні дані
Географічні координати	48°47′40″ пн. ш. 25°44′26″ сх. д.
Водойми	Тупа
Відстань до районного центру	24 км
Найближча залізнична станція	Ворвулинці
Відстань до залізничної станції	4 км
Місцева влада
Адреса ради	48630, Україна, Тернопільська обл, Чортківський р-н, селище Товсте, вул. Українська, буд. 84
Карта
Ворвулинці
Ворвулинці
Мапа
Ворвулинці у Вікісховищі

Церква Покрови Пречистої Діви Марії (1879р.)

Символічна могила захисникам України. (1992)

До села приєднано хутір Вербова. Населення — 706 осіб (2003).

Історія

На території Ворвулинців відкрито археологічні пам'ятки трипільської і давньоруської культур, знайдено кам'яну гробницю культури кулястих амфор, досліджено курган культури шнурової кераміки.

В Ворвулицях – чотири трипільських поселення. Перше – в урочищі Вербова (розвідки І.М.Олексишина та І.П.Герети в 60-х роках), друге – в урочищі Жерманівка західніше Ворвулинців на правому березі ріки Дупля (розвідки В.І.Олійника в 1971 році), третє – етапу С в урочищі Гора (розвідки Свєшнікова І.К. та Кос Г.І. в 1967 році). Четверте поселення – етапу С на території поля під назвою Піврізки західніше села Гинківці, яке тепер входить до Ворвулинців, на лівому березі ріки Дуплі. Виявлено антропоморфну стелу довжиною 1,8 метрів, яка зберігається у Львові. ^[1]

Перша писемна згадка — 1414^[2].

У 1469 р. згадане в історичних документах як володіння Міхайла з Бучача. Під час австро-угорського панування селом володів польський дідич – пан Скульський. У Ворвулинцях на селянських полях було три кургани, за переказами, це козацькі могили часів Б. Хмельницького; на одній із могил був хрест із датою 1647 р.

1569 в історичних документах згадане як Ворворчинці.

За Австро-Угорщини функціонувала однокласна школа з українською мовою навчання, за Польщі – трикласна двомовна. Діяли філії товариств “Січ” (до 1914 ), “Просвіта” (від 1903 р., обидві очолював Лука Навізівський), “Сільський господар” (1920), “Луг” (1926, до Другої світової війни голова Микола Малюк), каса-“райффайзенка” (1908, голова Іван Христоріз), гуртки “Відродження”, театральний, хор, кооперативна крамниця, каменоломні, копальні піску та глини. До третини 20 ст. було три фільварки.

Протягом 1944–1953 рр. за участь у національно-визвольній боротьбі, виселено у Сибір 40 осіб. Загинуло 59 жителів села, серед них:

• районний провідник Михайло Дубецький, повітовий провідник ОУН, організатор Товстенької “Січі” Микола Круцяк (“Супрун”; 1921–1945),
• чотовий куреня УПА “Сірі Вовки” Микола Навізівський (“Бурлака”; 1916–1945),
• командир боївки Служби безпеки Богдан (“Чорномор”; 1923–1945) та підпільник Іван (“Лен”; 1927–1947) Олексишини,
• провідник ОУН і референт Служби безпеки ОУН Петро (“Бір”, “Вир”, “Осип”; 1923–1952) і повітовий провідник ОУН Степан (1921–1946) Совсуни,
• підрайонний провідник ОУН Роман (“Недоля”; 1926–1947) та кущовий командир УПА Юрій (“Шпак”, “Явір”; 1923–1946) Христорізи,
• зв’язкові УПА Марія Лисак (“Ластівка”, “Оксана”; 1922–1945), Марія Драган-Марценюк та Євгенія Совсун (“Уляна”, “Чайка”; 1921–1945),
• стрільці УПА Степан Атаманюк (1923–1945), Микола Котузяк (“Сокіл”; 1921–1945), Петро Круцяк (“Триб”; 1914–1945), Богдан Малюк (“Струм”; 1925–1945), Василь Олексишин (“Дрозд”; 1921–1944), Семен Ухналь (1921–1944).

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Товстенської селищної громади^[3].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Заліщицького району, увійшло до складу новоутвореного Чортківського району^[4].

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1157 осіб, з яких 537 чоловіків та 620 жінок^[5].

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 708 осіб^[6].

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[7]:

Мова	Відсоток
українська	99,72 %
молдовська	0,14 %
російська	0,14 %

Пам'ятки

Є церква Покрови Пречистої Богородиці (1879; кам'яна), три каплички.

Пам'ятники

Встановлено хрест на честь скасування панщини (відновлено 1991), споруджено пам'ятники воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1967), Івану Франку (1972), воякам УПА (1992), пам'ятник-могилу УСС (1992).

Соціальна сфера

Діють загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, клуб, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку.

Відомі люди

Народилися

• Марія Гарабач — зв'язкова ОУН, довголітня громадська діячка українства Німеччини.
• Василь Конет (2002—2022) — український військовик, учасник російсько-української війни^[8].
• Іван Малецький — український економіст, громадський діяч.
• І. Малюк — громадський діяч у США.
• Навізівський Богдан - пластун^[9].
• Навізівський Іван — політичний діяч у Канаді^[10][11].

Проживали

• 3бігнєв Доміно — польський прозаїк і публіцист.
• Юрій Малєєв — археолог