Воробйов Едуард Аркадійович

Едуард Аркадійович Воробйов (25 жовтня 1938, Воронеж, Росія) — радянський та російський військовий діяч, генерал-полковник. Депутат Верховної Ради УРСР 11 скликання. Народний депутат СРСР. Депутат Державної думи Росії другого (1996—1999 рр.) і третього (2000—2003 рр.) скликань. Член Союзу правих сил. Командувач Центральної групи радянських військ у Чехословаччині (1987—1991).

Воробйов Едуард Аркадійович
Народився	25 жовтня 1938(1938-10-25) (86 років)  Воронеж, РРФСР, СРСР
Країна	Росія
Національність	росіянин
Діяльність	політик, депутат Державної Думи РФ, солдат
Alma mater	Військова академія імені М. В. Фрунзе
Знання мов	російська
Членство	Державна дума Федеральних зборів РФ III скликанняd і Державна дума Федеральних зборів РФ II скликанняd
Посада	депутат Державної Думи РФ[d]
Військове звання	генерал-полковник
Партія	КПРС
Нагороди

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Воробйов.

Біографія

Народився 25 жовтня 1938 р. в місті Вороніж в родині військового.

У 1957 р. був призваний до лав Збройних сил СРСР, служив рядовим (стрільцем-гранатометником). Член КПРС з 1961 року.

У 1961 році з відзнакою закінчив Бакинське вище загальновійськове командне училище.

У 1961—1963 роках — командир стрілецького взводу в Прикарпатському військовому окрузі, в 1963—1968 роках — командир мотострілецького взводу, потім роти в Групі радянських військ у Німеччині. У 1968 р. командир роти капітан Е. А. Воробйов був задіяний у військах, введених в Чехословаччину.

У 1971 році закінчив Військову академію ім. М. В. Фрунзе із золотою медаллю (стипендія ім. В. І. Леніна).

Чотири роки командував мотострілецьким полком у Львові (Прикарпатський військовий округ), мотострілецькою дивізією у Вірменії (м. Ленінакан, Закавказький військовий округ). Достроково отримав звання полковника і в 1981 році — генерал-майора.

У 1983 році закінчив Військову академію Генерального штабу із золотою медаллю (стипендія ім. М. І. Кутузова).

У 1985—1986 роках —командувач 38-ї загальновійськової армії (Прикарпатський військовий округ).

У 1986—1987 роках — 1-й заступник командувача військ Туркестанського військового округу, до складу яких входила 40-а Армія, яка воювала в Афганістані.

З 1987 по 1991 рік — командувач Центральної групою військ у Чехословаччині, здійснював виведення угруповання радянських військ з цієї країни. З 27 жовтня 1988 року — генерал-полковник.

У липні—серпні 1991 року — у відпустці без посади. У жовтні 1991 року призначений заступником головнокомандувача Сухопутних військ СРСР з бойової підготовки. З липня 1992 року вводив батальйони миротворчих сил у Молдову і був першим командувачем Об'єднаними миротворчими силами в цій країні.

У липні 1992 року призначений першим заступником головнокомандувача Сухопутних військ РФ. У вересні—листопаді 1992 року Е. А. Воробйов знаходився в Таджикистані. У грудні 1994 р. відмовився прийняти командування операцією в Чечні «через її повну непідготовленість» і подав рапорт про звільнення зі Збройних сил РФ. Прокуратура постановою від 24 січня 1995 р. відмовила в порушенні кримінальної справи «за відсутністю складу злочину». У квітні 1995 року звільнений з армії «за станом здоров'я».

Парламентська діяльність

Обирався депутатом Верховного Совєта СРСР по Ужгородському територіальному виборчому округу, Верховної Ради Вірменської РСР, Верховної Ради Української РСР 11 скликання. У 1989 р. обраний народним депутатом СРСР. Входив до депутатської групи «Вітчизна». Після обрання в Державну Думу вступив у партію «Демократичний вибір Росії». Член політради ДВР.

Нагороди та відзнаки

• Орден Червоної Зірки
• Орден «За службу Батьківщині в Збройних Силах СРСР» ІІ ст.
• Орден «За службу Батьківщині в Збройних Силах СРСР» ІІІ ст.
• Орден «За особисту мужність» (Російська Федерація, 2.03.1993)

Посилання

• Віталій Мойсеєв стаття із газети «Столица-С» за 5.12.1997
• Воробйов, Едуард Аркадійович: біографія [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
• Воробьёв, Эдуард Аркадьевич