Вороненко Володимир Васильович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Вороненко.

Володимир Васильович Вороненко (нар. 23 червня 1956, Богданівка, Прилуцький район, Чернігівська область) — український медик, генерал-майор медичної служби, доктор медичних наук (2012), професор (2012), лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2020).

Володимир Васильович Вороненко
Професор Володимир Васильович Вороненко Професор Володимир Васильович Вороненко
Народився	23 червня 1956(1956-06-23) (69 років)  Богданівка, Прилуцький район, Чернігівська область, Українська РСР, СРСР
Країна	СРСР→ Україна
Національність	українець
Діяльність	лікар, викладач університету
Alma mater	Київський медичний інститут (1977) Samara State Medical Universityd (1979) Військово-медична академія імені С. М. Кірова (1990)
Галузь	військова медицина
Посада	ректор Української військово-медичної академії з 2004 по 2006
Вчене звання	професор
Науковий ступінь	д.м.н. (2012)
Брати, сестри	Вороненко Юрій Васильович
Нагороди	Відзнака «Ветеран військової служби» (Міністерство оборони України) Відзнака «Знак пошани» (Міністерство оборони України) Медаль «10 років Збройним Силам України» (Міністерство оборони України) Медаль «70 років Збройних Сил СРСР» Медаль «За бездоганну службу» II ст. (СРСР) Медаль «За бездоганну службу» III ст. (СРСР) Заслужений працівник охорони здоров'я України Пам'ятний знак «5 років Збройним Силам України» (Міністерство оборони України)
Вороненко Володимир Васильович у Вікісховищі

Життєпис

Володимир Васильович Вороненко народився 23 червня 1956 року в селі Богданівка (Прилуцький район) Чернігівської області в родині сільських вчителів Василя та Варвари, які вже мали старшого сина Юрія.

Освіта

З 1973 по 1977 роки навчався в Київському медичному інституті.

У 1977–1979 роки навчався та закінчив Військово-медичний факультет при Куйбишевському медичному інституті.

У 1990 році закінчив Факультет керівного медичного складу Військово-медичної академії імені С. М. Кірова.

Військова та державна служба, наукова діяльність

З 1979 році лейтенант медичної служби Вороненко В. В. розпочав проходження військової служби на офіцерських посадах як військовий медик в Групі радянських військ у Німеччині, а після заміни — продовжив службу на Далекому Сході.

У 1990 році — майор медичної служби Вороненко В. В. продовжив військову службу в Україні, а з 1991 року — в Збройних Силах України.

З 1995 по 2001 роки — проходження військової служби в Генеральній військовій інспекції при Президентові України, під час якої полковнику Вороненку В. В. було присвоєно військове звання генерал-майор медичної служби.

З 2001 року — перший проректор, а з 2004 — ректор Української військово-медичної академії.

У 2004 році — захистив кандидатську дисертацію щодо профілактики радіаційних уражень, присвоєно наукове звання доцент.

З 2006 по 2010 роки — державна служба на посаді першого заступника голови Комітету з контролю за наркотиками^[1].

З 2010 по 2012 роки — державна служба на посаді директора департаменту кадрової політики, освіти і науки МОЗ України.

У 2012 році — захистив докторську дисертацію щодо профілактики радіаційних уражень аварійного персоналу на територіях радіоактивного забруднення, присвоєно наукове звання професор.

З 2012 році — заступник директора з загальних питань ДУ «Науково практичного центру дитячої кардіології та кардіохірургії МОЗ України».

Публікації

Автор та співавтор понад 100 наукових робіт^[2].

Основні наукові праці

• Військова гігієна: підручник для вищ. мед. навч. закладів / В. В. Вороненко и др.; ред. М. І. Хижняк ; Українська військово-медична академія. — К.: УВМА, 2007. — 1179 с. — ISBN 978-966-73-89-60-4^[3]
• Ядерна зброя (медичні аспекти): навч. посіб. для студ. вищ. мед. навч. закл., лікарів-інтернів та слухачів ф-тів і закл. післядиплом. освіти / В. Ф. Торбін та ін. — Т.: ТДМУ: Укрмедкнига, 2012. — 190 с. — 1000 прим. — ISBN 978-966-673-188-6.
• Медичний захист населення в надзвичайних ситуаціях в єдиній державній системі цивільного захисту: керівництво / В. П. Печиборщ та ін.; ДЗ «Укр. наук.-практ. центр екстрен. мед. допомоги та медицини катастроф МОЗ України» [та ін.]. — Київ: Людмила, 2019. — 692 с. — 2000 прим. — ISBN 978-617-7638-12-8.
• Фізіолого-гігієнічні рекомендації щодо застосування засобів індивідуального захисту від небезпечних радіаційних, хімічних, біологічних факторів: метод. рек. / Худецький І. Ю., Торбін В. Ф., Левченко О. Є., Селіна О. Г.; за ред. В. Д. Юрченка, В. В. Вороненка; Департамент охорони здоров'я М-ва оборони України, Укр. військ.-мед. акад. — К.: УВМА, 2006. — 62 с.

Нагороди

• 1988 рік — медаль «70 років Збройних Сил СРСР»;
• 1996 рік — пам'ятний знак «5 років Збройним Силам України»;
• 1997 рік — почесне звання «Заслужений працівник охорони здоров'я України»^[4];
• 2001 рік — медаль «10 років Збройним Силам України»;
• 2004 рік — Міжнародний Орден Святого Станіслава III ступеня (з врученням Командорського Хреста)^[5];
• 2020 рік — Державна премія України в галузі науки і техніки за роботу «Медицина катастроф в умовах бойових дій»^[6].