Ворончак Володимир Іванович

Володимир Іванович Ворончак (нар. 23 серпня 1951, м-ко (нині м.) Хоростків Гусятинського району Тернопільської області, Україна) — український майстер художнього різьблення по дереву, педагог, громадський діяч. Член Національних спілок майстрів народного мистецтва (1992) та журналістів (2010) України. Заслужений майстер народної творчості України (2005).

Володимир Іванович Ворончак
Народження	23 серпня 1951(1951-08-23) (74 роки) м-ко Хоростків, Гусятинський район, Тернопільська область, Україна
Національність	українець
Країна	УРСР →  Україна
Жанр	художнє різьблення по дереву
Навчання	Південноукраїнський національний педагогічний університет імені Костянтина Ушинського
Вчитель	Сахро Степан Васильович
Діяльність	художник
Член	Національна спілка журналістів України
Нагороди

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ворончак.

Життєпис

Навчався в Хоростківській середній школі № 1 (1958—1968), Вижницькому училищі прикладного мистецтва (1971—1975, викладачі С. Сахро, С. Вархола). Закінчив художньо-графічний факультет педагогічний інститут у м. Одеса (1981, викладачі В. Русин, П. Злочевський).

У м. Вижниця Чернівецької області: 1976—1981 — викладач, 1982—1986 — заступник директора з навчально-виробничої роботи училища прикладного мистецтва (нині коледж декоративно-прикладного мистецтва). У 1986—1993 — викладач малюнку, живопису, композиції, 1993 — директор Вижницької художньої школи.

У 1992—2003 — заступник голови, від 2003 — голова Буковинського осередку Національної спілки майстрів народного мистецтва України.

Дружина Надія Ворончак — майстриня, педагог.^[1]

Творчість

Володимир Ворончак — один із найкращих учнів майстра художнього випалювання Івана Грималюка^[2].

Працює в техніці гуцульського різьблення з використанням художнього бондарства та випалювання.

Виставки

Учасник обласних, всеукраїнських та міжнародних художніх виставок, зокрема;

• 1993 — виставка «Мистецтво гуцульського краю» (Київ, Будинок художника);
• 1997 — Всеукраїнська виставка «Народне мистецтво — 1997 р.» (Київ);
• 2000 — Всеукраїнська виставка «Народне мистецтво — 2000 р.» (Київ);
• 2001 — Всеукраїнська виставка «Народне мистецтво — 10-річчю Незалежностї України» (Київ);
• 2010 — Всеукраїнська виставка-конкурс «Кращий твір — 2005» (Київ);
• 2006 (липень) — I Всеукраїнський симпозіум художнього різьблення по дереву (Чернігів);
• 2010 — Всеукраїнська виставка-конкурс «Кращий твір — 2010» (Київ);
• 2011 (листопад) — Всеукраїнська виставка-конкурс «Кращий твір — 2011 р.» (Київ).

Персональні виставки

• 2003 (листопад) — у Національній спілці майстрів народного мистецтва (Київ);
• 2004 (вересень) — у Художньому музеї (Чернівці);
• 2011 (серпень) — у Художньому музеї м, Чернівці
• 2011 (липень) — «Вогняне диво» — у Коломийському Національному музеї народного мистецтва Гуцульщини та Покуття ім. Й. Кобринського;^[3]
• 2011 — «Деревоспів»  — у Художньому музеї (Чернівці)^[4]).

Доробок

Співавтор пам'ятника Д. Макогонові (1996) в Хоросткові.

Твори зберігаються в Національному музеї народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Й. Кобринського (Івано-Франківська область), художньому музеї в Чернівцях, Музеї українського народного декоративного мистецтва (Київ), приватних колекціях в Україні, Канаді, Франції та інших.

Окремі твори

• декоративні тарелі — «Зоряниця» (1993), «Кучері» (1995), «Карпатська містика» (1997), «Кочела» (1999), «Легенда Карпат» (2000);
• свічники — «Берегиня» (2000), «Хрещатий» (2001), «Дерево життя» (2004);
• пасківники — «Писанковий», «Великодні дзвони», «Великдень», «Святковий» (усі — 2005);
• скриньки «Великодня» (2004), «Клятва опришків» (2003), «Аркан» (2004), «Ружа» (2004),
• кухлі, цукерниці, дійнички, декоративні вази, ложки, сільнички, фруктівниці, відерця.

Оформив книги

• С. Кириляк. «Татові вози» (Вижниця: Черемош, 1995),
• С. Кириляк. «Крони на ранніх вітрах» (2000; Вижниця)
• С. Кириляк. «Проміння в зорях Черемошу» (2001; Вижниця);
• обкладинку до антології «На княжих росах побратимів карб» (2000; Вижниця).

Автор статей «Бондарство та художнє випалювання на Прикарпатті» (ж. «Гуцульщина», 1995, №; 4 та ж. «Народне мистецтво», 1997, №; 2), «Історія та перспективи розвитку художньо-естетичного виховання підростаючого покоління», «Буковина — невід'ємна частина України» (Гуцули буковинського краю: реалії, проблеми, перспективи розвитку. — Вижниця: Черемош, 1997) та інших.

Автор-упорядник книги «Народне мистецтво Буковини» (Вижниця: Черемош, 2007).

Нагороди і відзнаки

• Почесне звання Заслужений майстер народної творчості України (2005, посвідчення № 229).
• Відзнака «За збереження народної культури» (2011, спілка майстрів народного мистецтва України).
• Почесна відзнака «За заслуги перед Вижниччиною» (2011).^[5]
• Районна літературно-мистецька премія імені Г. Гараса (2001).
• Гран-прі 13-го Міжнародного гуцульського фестивалю (2003).
• Обласна літературно-мистецька премія імені Г. Гараса (2011).
• Премія імені Данила Щербаківського (2011).^[6]
• Подяка Президента України (2009).
• Почесні грамоти НСМНМУ (1995), Міністерства культури і мистецтв (2003), грамоти та дипломи художніх виставок та фестивалів.