Брама Іштар

32°32′36″ пн. ш. 44°25′20″ сх. д.

Брама Іштар
Дата створення / заснування	575 до н. е.[1]
Названо на честь	Іштар
Країна	Німеччина і  Ірак[2]
Адміністративна одиниця	Хілла[2]
Замовник	Навуходоносор II
У збірках	Музей Передньої Азії
Брама Іштар у Вікісховищі

Брама Ішта́р — пам'ятка архітектури давнього Вавилону, восьма брама внутрішнього міста, що була побудована в 575 р. до н. е. за наказом царя Навуходоносора II в північній частині міста. Браму присвячено богині Іштар, за конструкцією є напівкруглою аркою з цегли, цегла, у свою чергу, покрита блакитною, жовтою, білою і чорною поливою. Стіни брами і збережені фрагменти стін Вулиці Процесій, яка знаходилася перед ними, прикрашені барельєфами і орнаментами.

Зруйновану браму реконструйовано в 1930-х роках у Пергамському музеї в Берліні з матеріалу, знайденого археологом Робертом Кольдевеєм. Фрагменти брами та Вулиці Процесій зберігаються в різних музеях світу.

Архітектура

Брама Іштар була однією з дев'яти брам міста, крізь них проходила Вулиця Процесій, яка вела до храму верховного бога Мардука. Мала двоє воріт з напівкруглими арками: внутрішні заввишки близько 11,5 м, вдвічі більші за зовнішні. Споруду покривала цегла в блакитній, жовтій та білій поливі. Її прикрашали зображеннями биків, левів і фантастичних істот сіррушів. Браму покривав дах із кедра та бронзи. До брами примикали стіни вулиці заввишки 15,2 м, які прикрашали понад 120 барельєфів левів, квітів і лінійний орнамент. Дорога перед нею мала центральну жовту смугу та червоні бічні^[3].

Напис

Клинопис зліва від проходу воріт

Напис на брамі Іштар написано Аккадським клинописом білим кольором по блакитній глазурі, і містив пояснення Навуходоносора про функцію брами. Напис займає 15 метрів у висоту і 10 метрів в ширину і складається з 60 рядків. Його нанесли приблизно в час будівництва брами, близько 605–562 до н.е.^[4]

«Навуходоносор, цар вавилонський, благочестивий володар, що править з волі і благословення Мардука, верховний жрець, улюбленець Набу, розсудливий мислитель, що вивчив превелику мудрість, пізнав їхню (Мардука й Набу) божественну сутність і шанує їхню величність, невтомний правитель, що завжди сердечно дбає про поклоніння в Есагілі та Езіді, й постійно піклується про добробут Вавилону та Борсіппи, мудрий, вдумливий, хранитель Есагіли та Езіди, перший син Набополассара — це я.

Обоє воріт (стін міста) Імгур-Елліл та Неметті-Елліл після заповнення вулиць Вавилона стали все нижчими. (Тому,) я зніс ці ворота і заклав фундаменти на рівні води, і збудував їх з цегли з голубим каменем на якому зображені пречудові бики і дракони. Я покрив їх дахи висадивши вздовж величні кедри. Я встановив в кожному проході двері з кедрового дерева оздоблені бронзою. Я помістив диких биків і лютих драконів навколо проходів щоб людство могло їх вражено споглядати.

Я дозволив збудувати храм Есіскурсіскура, найвищого дому святкування Мардука, володаря богів, місце радості і торжества для більших і менших божеств, твердим, як гора, на околицях Вавилону, з асфальту і випаленої цегли»^[5][6]

Історія

Браму спорудили за наказом царя Навуходоносора II в 575 році до н. е. з цегли, покритої блакитною поливою^[7]. Вулицею процесій крізь Браму Іштар на Новий рік проносилися статуї богів^[3]. До III століття до н. е. споруда вважалася одним із Семи чудес світу, поки її не замінив Александрійський маяк^[8].

Німецькі археологи почали розкопки Вавилона в 1899 році, але Роберт Кольдевей ще в 1887 знаходив на його території шматки емальованої цегли, які вважав фрагментами міських мурів. Із 1902 по 1914 при розкопках виявили 14-ти метрову основу брами, розкопали залишки Брами Іштар та Вулицю Процесій, що використовувалась для парадів^[7]. Визначити дату будівництва споруди дозволив напис, вирізьблений на вапняку:

«Я, Навуходоносор, заклав фундамент брами на рівні ґрунтових вод і побудував її з чистого синього каменю, на стінах внутрішньої сторони брами — бики та дракони, я їх вишукано прикрасив розкішним блиском, щоби все людство з трепетом їх оглядало»^[5].

З початком Першої світової війни розкопки було припинено, а згодом покинуто через політичну ситуацію. Частину знахідок вдалося вивезти до музеїв Європи, зокрема до Берліна. Основна частина фрагментів Брами Іштар опинилася в Пергамському музеї, де споруду було реконструйовано в 1930 році^[7].

В 1980-х Саддам Хусейн вирішив побудувати на стародавніх фундаментах Вавилону репліку Брами Іштар, але на іншому місці, біля входу в музей Багдаду. Вона була меншою і оздобленою бідніше за оригінал. В 2003—2004 роках американські та польські війська зайняли територію будівництва і розкопок. Вони виявили, що значна частина архітектурних пам'яток непоправно пошкоджена^[7]. Крім того розкопки було пошкоджено військами НАТО через використання важкої техніки і риття окопів^[9].

Галерея

• 
  Залишки Брами Іштар на розкопках в 1932 році
• 
  Реконструйована Брама Іштар у Берліні
• 
  Фрагмент реконструйованої брами з барельєфами і орнаментами
• 
  Барельєф дракона на Брамі
• 
  Рослинні орнаменти на глазурованій цеглі
• 
  Реконструйовані частини Вулиці Процесій
• 
  Репліка Брами, створена за Саддама Хусейна