Воскресенський монастир (Кам'янець-Подільський)

Воскресе́нський монасти́р — православний монастир у Кам'янці-Подільському на Руських фільварках на честь Воскресіння Христового. За словами подільського дослідника Юхима Сіцінського, «був у давнину, ще за Коріятовичів або навіть раніше». Сіцінський також зазначав, що після закриття монастиря «кам'янецький староста Феодор Бучацький у 1452 році влаштував Воскресенську парафіяльну церкву та дав їй землю з десятьма селянами» ^[1].

Суперечки дослідників

Прихильники давньоруської гіпотези про заснування Кам'янця-Подільського опираються, зокрема, на твердження, що литовський князь Юрій Коріятович видав грамоту, яка підтверджує існування Воскресенського монастиря біля Кам'янця-Подільського в домонгольський період. На думку цих дослідників, існування монастиря в домонгольський період підтверджують і археологічні дані ^[2].

Так, в історико-архітектурному нарисі «Кам'янець-Подільський», виданому 1968 року, мова йде про «деякі згадки про існування у XII столітті на Руських фільварках Воскресенського монастиря», проте підкреслено, що «не збереглося жодного документа тих часів» ^[3]. Виданий 1971 року том «Історія міст і сіл Української РСР. Хмельницька область» беззастережно подає, що «на Руських фільварках розкопано фундаменти Воскресенського монастиря XII—XIII століть. Отже, археологічні дані стверджують давньоруське походження Кам'янця» ^[4].

1984 року Ярослав Дашкевич у статті «Кам'янець — ще раз», відштовхнувшись від наведених вище двох тверджень, зазначив: «Таким чином було відігріто давно відкинуту думку про існування якоїсь грамоти князя Юрія Коріятовича з останньої чверті XIV століття, адресованої кам'янецькому магістрату (!), в якій князь надав монастиреві понад 60 десятин (!) землі на Руських фільварках (!). Ця земля в самій же грамоті іменувалася Чернечим полем — з чого і робився висновок про існування монастиря в період до видання грамоти, тобто в домонгольські часи» ^[5]. Висновок цей ще 1868 року зробив подільський церковний історик Данило Синицький у статті «Кам'янецький Свято-Троїцький першокласний монастир», опублікованій у «Подольских епархиальных ведомостях» ^[6]. На думку ж Дашкевича, «явні анахронізми (магістрат, десятини, топонім Руські фільварки) і дипломатична недоладність (адресатом грамоти є магістрат, а не монастир) свідчать про пізню фальсифікацію грамоти» ^[7].

1879 року на Руських фільварках виявили фундаменти одноапсидної церкви, які 1883 року священник Мойсей Доронович, без наведення найменших доказів, ототожнив із Воскресенським монастирем XII століття^[8]. Це припущення не підтримав Юхим Сіцінський у книзі «Матеріали для історії монастирів Подільської єпархії», виданій 1891 року ^[9]. Розглянувши ці відомості, Дашкевич зазначив, що «не може бути й мови про використання їх як наукового аргументу доти, доки археологічні розкопки на Руських фільварках не приведуть справді до відкриття залишків монастиря домонгольського періоду» ^[10].