Вперед, мандрівник

«Вперед, мандрівник» (англ. Now, Voyager) — американський кінофільм 1942 року, знятий режисером Ірвінгом Реппером за однойменним романом (1941) американської письменниці Олів Хіггінс Пруті^[1]. У головних ролях — Бетті Девіс і Пол Генрейд^[2]. Назва фільму є прямою цитатою з вірша «Невимовлене бажання» (The Untold Want) Волта Вітмена.

Вперед, мандрівник
англ. Now, Voyager
Жанр	драматичний фільм
Режисер	Ірвінг Реппер
Продюсер	Гал Б. Волліс
Сценарист	Кейсі Робінсон
У головних ролях	Бетті Девіс, Пол Генрейд
Оператор	Сол Політо
Композитор	Макс Стайнер
Художник	Robert M. Haasd
Кінокомпанія	Warner Brothers і Warner Bros. Pictures[d]
Дистриб'ютор	Warner Brothers і Netflix
Тривалість	117 хв.
Мова	англійська
Країна	США
Рік	1942
IMDb	ID 0035140
Вперед, мандрівник у Вікісховищі

Сюжет

Шарлотта Вейл — самотня стара діва з аристократичної родини з Бостона, усе життя жила на межі нервового зриву, в оточенні самих лиш заборон, нав'язаних надто суворою матір'ю. Її невістка Ліза знайомить її з лікарем-психіатром доктором Жакуїтом. Він виводить Шарлотту з-під гніту матері, помістивши її спочатку під свій нагляд в санаторій, а потім за допомогою Лізи відряджає її у тривалий круїз Латинською Америкою.

Подорожуючи під чужим ім'ям, Шарлотта, хоча й значно змінилася з вигляду, цурається товариства й майже не виходить з каюти. Та на одній зі стоянок вона ділить автомобіль з Джеррі Дюррансом, якому вдається розворушити дівчину. Вони все більше часу проводять разом. Однак Джеррі одружений, його дружина маніпулює ним у своїх цілях, у шлюбі його тримає лише молодша дочка — тиха дівчинка, яку матір утримує під суворим контролем. У Ріо-де-Жанейро автомобіль, на якому їхали Шарлотта з Джеррі, потрапляє в аварію. Вони змушені лишитися на ніч на горі Цукрова голова, через що запізнюються на пароплав. Джеррі зізнається Шарлотті в коханні й просить її не поспішати з від'їздом — якщо вона полетить літаком через п'ять днів, то наздожене свій пароплав у Буенос-Айресі. Закохані проводять разом ці дні, після чого розлучаються.

Коли Шарлотта повертається в дім деспотичної матері, спогади про Джеррі допомагають їй жити новим вільним життям. Шарлотта стає все більш популярною серед місцевого товариства, де раніше не бувала, в неї з'являються шанувальники, але вона не може забути Джеррі. У санаторії доктора Жакуїта вона знайомиться з Тіною, дочкою Джеррі, й починає їй допомагати. У цьому вона бачить своє призначення і знову стає ближчою до Джеррі. Доктор Жакуїт пояснює Шарлотті, що її стосунки з батьком Тіни можуть погано відбитися на дівчинці. Шарлотта і Джеррі розуміють, що попри їхню любов одне до одного, їм поки що не можна бути разом.

У ролях

Бетті Девіс в образі Шарлотти Вейл (кадр з трейлеру)

• Бетті Девіс — Шарлотта Вейл
• Пол Генрейд — Джеррі Дюрранс
• Клод Рейнс — доктор Жакуїт
• Гледіс Купер — місіс Віндл Вейл
• Боніта Ґренвілл — Джун Вейл
• Ілка Чейз — Ліза Вейл
• Джон Лодер — Елліот Лівінгстон
• Лі Патрік — Деб Макінтайр
• Джеймс Ренні — Френк Макінтайр
• Френклін Пенгборн — доктор Томпсон
• Кетрін Александер — міс Траск
• Мері Вікс — Дора Пікфорд
• Дженіс Вілсон — Тіна Дюрранс

Нагороди та номінації

Оскар (1943)

• Найкраща музика до фільму (Макс Стайнер).
• Номінація на найкращу акторку (Бетті Девіс).
• Номінація на найкращу акторку другого плану (Гледіс Купер)^[3].