Вранов-над-Теплою

Вра́нов-над-Те́плою або Воронів (словац. Vranov nad Topľou) — місто, громада, адміністративний центр округу Вранов-над-Теплою, Пряшівський край, східна Словаччина. Розташоване в північно-західному куті Східнословацької низовини в долині річки Тепла. В склад міста входять міські частини Чемерне та Ломниця, у минулому самостійні села. Протікає річка Ломніца.

містечко
обец 

Вранов-над-Теплою словац. Vranov nad Topľou  [?] d:Кат:[1] ±к:нп, засновані 1270 ±к:нп, засновані 1270
герб прапор
Основні дані
48°52′50″ пн. ш. 21°40′23″ сх. д.H G O
Країна	Словаччина
Край	Пряшівський
Окрес	Вранов-над-Топльоу  → SPARQL ←
Столиця для	Вранов-над-Топльоу
Перша згадка	1270
Засновано	1270
Висота над р.м.	132 м
Площа	34,36 км²[2]
Населення	20 262 (2024)[3]
· густота	589,55 осіб/км²
Міста-побратими	Бистршице-над-Пернштейнемd, Ясло, Динів, Самбір, Мад[d], Виноградів
Телефонний код	+421-057
Автомоб. ном.	VT
Поштовий індекс	093 01
Місцева влада
Адреса	Mestský úrad Dr. C. Daxnera 87 093 16 Vranov nad Topľou
Вебсторінка	vranov.sk
Приматор[4]	Ян Раган
Ідентифікатори і посилання
код LAU (NUTS)	SK041D544051[5]
OpenStreetMap	r2322338 ·R
GeoNames	723195
Транспорт, відстані
До крайового центру
— фізична	34 км
До Братислави
— фізична	346 км
Карта
Вранов-над-Теплою (Пряшівський край)
Джерела:
Наукова енциклопедія Отто[d]
Вранов-над-Теплою у Вікісховищі

Історія

Уперше згадується 1270 року.

Культура

• палац з 2 половини 18 століття в стилі класицизму збудований на місці готичного з 15 століття
• колишній монастир павлинів з 1763 року збудований на місці середньовічного монастиря францисканців перебудований у 19 столітті в стилі класицизму
• Надгробні плити на єврейському кладовищі з 18 століття
• Пам'ятна дошка Словацькому національному повстанню
• Пам'ятник Радянській армії з 1946 року

Храми

• реформатський костел першої половини XIX століття в стилі неоготики,
• протестантська церква (1935),
• греко-католицька церква Успіння Пресвятої Богородиці (1905—1914) в стилі сецесії в міській частині Чемерне, з 1963 року національна культурна пам'ятка,
• римо-католицький костел (1937) року збудований в стилі сецесії на місці старішого костела в міській частині Чемерне,
• греко-католицька церква Матері Божої Неустанної Помочі (1991) року в частині Ломниця,
• православна церква Покрови Пресвятої Богородиці з XXI століття,
• греко-католицький парафіяльний храм Найсвятішої Євхаристії XX століття,
• греко-католицький парафіяльний храм святого Піо (2012).

Економіка

На східній окраїні міста розташована велика деревообробна фабрика «Букоза» загально відома через шкідливі токсичні відходи та забруднення навколишнього середовища, разом із «Хемко» Стразьке та колишньою фабрикою «Хемлон» Гуменне становили тзв. «трикутник смерті» з найвищим рівнем смертності немовлят.

Освіта

У місті працює 9 дитсадків, 11 початкових шкіл, 6 середніх шкіл, у тому числі 2 гімназії та філія Факультету менеджменту Пряшівського університету.

Населення

Статистика населення (10 років)^[6]

Рік:	1994.	2004.	2014.	2024.
Кількість осіб:	23 900	23 036	22 898	20 262
Різниця:		-3,61 %	-0,59 %	-11,51 %

Статистика населення^[6]

Рік:	2023.	2024.
Кількість осіб:	20 488	20 262
Різниця:		-1,10 %

У місті проживає 23225 осіб.

Національний склад населення (за даними останнього перепису населення — 2001 року):

• словаки — 93,11 %,
• цигани (роми) — 4,40 %,
• чехи — 0,61 %,
• русини — 0,27 %,
• українці — 0,25 %,
• угорці — 0,14 %,
• поляки — 0,05 %,
• німці — 0,02 %,
• моравці — 0,01 %,

Склад населення за приналежністю до релігії станом на 2001 рік:

• римо-католики — 62,51 %,
• греко-католики — 20,13 %,
• протестанти — 7,18 %,
• православні — 0,62 %,
• гусити — 0,02 %,
• не вважають себе віруючими або не належать до жодної вищезгаданої церкви — 8,26 %.