Міллер Всеволод Федорович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Міллер.

Все́волод Фе́дорович Мі́ллер (рос. Миллер Всеволод Фёдорович; 19 квітня 1848 — 18 листопада 1913) — російський науковець, фольклорист, етнограф, мовознавець і археолог. Відомий як один і з засновників сходознавчих студій і освіти в Російській імперії.

Міллер Всеволод Федорович
Народився	7 (19) квітня 1848[1]  Москва, Російська імперія[1]
Помер	5 (18) листопада 1913[1] (65 років)  Санкт-Петербург, Російська імперія[1]
Поховання	Новодівичий цвинтар
Країна	Російська імперія
Діяльність	антрополог, мовознавець, археолог, історик
Галузь	мовознавство, етнографія, фольклор, санскрит і археологія
Alma mater	Історико-філологічний факультет Московського державного університету[d] і Імператорський Московський університетd
Науковий керівник	Буслаєв Федір Іванович
Вчителі	Pavel Yakovlevich Petrovd
Відомі учні	Шамбінаго Сергій Констянтинович і Aleksandr Semenovd
Знання мов	російська
Заклад	Імператорський Московський університетd і МДУ
Членство	Російська академія наук і Петербурзька академія наук
Батько	Міллер Федір Богдановичd[2]
Діти	Boris Vsevolodovich Millerd
Медіафайли у Вікісховищі

Наукова спадщина

В. Ф. Міллер здійснив п'ять поїздок до Осетії, в ході яких вивчав мову, побут і вірування осетинів, збирав зразки фольклору. Результатом цих мандрівок стала серія робіт «Осетинські етюди», що вийшла в трьох томах.

Перша частина, «Осетинські тексти» (Москва, 1881), містить фольклорні тексти на осетинській мові з російськими перекладами і коментарями. Зокрема, було опубліковано декілька сказань нартського епосу («Як народився Батраз», «Як убили Хамица, Батразова батька», «Сослан і Уризмаг» тощо).

Друга частина, «Дослідження» (Москва, 1882) включає фонетику і детальну граматику осетинської мови, а також окрему главу про релігійні уявлення осетинів.

Третя частина, також «Дослідження» (Москва, 1887), присвячена українському осетинознавцю Максиму Ковалевському, містить результати історико-етнографічних пошуків. У цьому томі є, крім іншого, опис зааселеної осетинами території, теоретичне доведення північного (степового) походження осетинів, екскурси в історію часів скіфів, сарматів і аланів. Книга містить додаток, де вміщені зразки «південно-осетинського наріччя», підборка дигорських та іронських прислів'їв, ін. матеріали тощо.

Осетинські тексти в книгах В. Ф. Міллера серії «Осетинські етюди» публікувалися в спеціальній транскрипції, заснованій на кирилиці, що мала відмінності від осетинської абетки, що вже була в ходу на той час, у бік більшої точності.