Вулиця Кузневича

Вулиця Кузневича — вулиця у Залізничному районі міста Львова^[4][5], місцевість Богданівка. Пролягає від вулиці Городоцької до кінця забудови, де переходить у стежку до вулиці Сяйво^[6].

Вулиця Кузневича Львів
Місцевість	Богданівка
Район	Залізничний
Назва на честь	Григорія Кузневича
Колишні назви
Міська, Новаковського, Ярослав Мудриґассе, 8 Березня
польського періоду (польською)	Miejska, Nowakowskiego
радянського періоду (українською)	8 Березня
Загальні відомості
Протяжність	240 м
Координати початку	49°50′00.4″ пн. ш. 23°58′54.6″ сх. д.
Координати кінця	49°50′2.8″ пн. ш. 23°58′44.1″ сх. д.
поштові індекси	79041[1]
Транспорт
Рух	двосторонній
Покриття	бруківка
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі	№ 2, 4, 6, 8, 10, 10а, 12, 14, 16, 16а, 20[2]
Державні установи	2-а ДПРЧ Залізничного РВ ГУ ДСНС України у Львівській області
Поштові відділення	ВПЗ № 41 (вул. Окружна, 33)[1]
Забудова	конструктивізм 1930-х років[3]
Комерція	ресторан «Тарон», TDA-Сервіс
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap	r3241628
Мапа
Вулиця Кузневича у Вікісховищі

Історія та забудова

Вулиця виникла на початку XX століття в межах підміського селища Богданівка та з 1917 року мала назву Міська. Після входження селища до меж міста, вулиці колишнього села були перейменовані або ж новоутвореним вулицям надавалися певні назви. Так, у 1936 році отримала назву Новаковського, на честь українського художника Олекси Новаківського^[7]. Під час німецької окупації, з 1943 року по липень 1944 року вулиця мала назву Ярослав Мудриґассе, на честь київського князя Ярослава Мудрого. Після війни вулиця ненадовго повернула собі довоєнну назву, а 1946 року радянська влада перейменувала її на вулицю 8 Березня, на честь свята 8 березня^[3][8][9].

Сучасну назву вулиця отримала у 1993 році, на честь українського скульптора Григорія Кузневича^[10][9].

Забудова

Вулиця Кузневича забудована одно- та двоповерховими конструктивістськими будинками 1930-х років^[3].

• № 2 — станція техобслуговування автомобілів та автомийка «TDA-Сервіс».
• № 4 — за радянських часів тут був гараж готелю «Інтурист»^[3]
• № 6 — тут від 1950-х років базувалася самостійна Державна пожежна частина № 3 Залізничного району м. Львова^[11][3] (нині — 2-а державна пожежно-рятувальна частина Залізничного РВ ГУ ДСНС України у Львівській області)^[12].
• № 14 — тут за радянських часів був дзеркальний цех^[3].
• № 16а — ресторан «Тарон», відкритий 1995 року^[13].
• № 20 — житловий будинок, зведений у 1912 році, про що свідчив напис на флюгері будинку (не зберігся)^[7]. Тривалий час ця кам'яниця слугувала своєрідним знаком міської межі — за нею починалися землі громади Білогорщі^[14].