Вулиця Івана Карпинця

Вулиця Карпинця — вулиця у Франківському районі міста Львова^[5][6], у місцевості Вулька. Прямує від вулиці Героїв Майдану углиб забудови, завершується глухим кутом. Прилучаються вулиці Сбитова та Лукаша^[7].

Вулиця Карпинця Львів
Місцевість	Вулька
Район	Франківський
Назва на честь	Івана Карпинця
Колишні назви
Кадетська бічна, Косинерська, Рембрандтґассе, Косинерська, Солдатська
польського періоду (польською)	Kadecka boczna, Kosynierska
радянського періоду (українською)	Косинерська, Солдатська
Загальні відомості
Протяжність	280 м
Координати початку	49°49′42.5″ пн. ш. 24°01′07.2″ сх. д.
Координати кінця	49°49′46.1″ пн. ш. 24°00′57″ сх. д.
поштові індекси	79026[1]
Транспорт
Рух	двосторонній
Покриття	асфальт, бруківка
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі	№ 1, 3, 4, 4а, 5, 6, 7, 8, 9, 9а, 18, 18а, 19, 19а, 21, 23, 25, 27[2]
Архітектурні пам'ятки	№ 17, 18, 18а, 19, 21, 23, 25[3]
Поштові відділення	ВПЗ № 26 (вул. Стрийська, 78)[1]
Забудова	польський конструктивізм 1930-х, радянська барачна забудова 1950-х, п'ятиповерхова житлова забудова 1960-х років[4]
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap	r2671979
Мапа
Вулиця Івана Карпинця у Вікісховищі

Історія

Вулиця почала формуватися на початку XX століття, першу офіційну назву — Кадетська бічна — отримала у 1910 році^[4][8]. У 1913 році її перейменували на вулицю Косинерську, на згадку про учасників польського селянського повстання^[4]. Під час німецької окупації, з 1943 року по липень 1944 року, вулиця мала назву Рембрандтґассе, на честь нідерландського художника епохи Відродження Рембрандта ван Рейна^[4][9]. У липні 1944 року повернена колишня назви — вулиця Косинерська^[10] і вже у 1946 році перейменована на вулицю Солдатську^[11]. 1993 року вулиця отримала сучасну назву на пошану українського історика Івана Карпинця^[12][8].

Забудова

Вулиця Карпинця забудована будинками 1930-х та 1960—1970-х років, зведеними у стилі польського та радянського конструктивізму, а також присутня радянська барачна забудова 1950-х років^[4] та сучасна багатоповерхова 2000-х років.

№ 8 — п'ятиповерховий житловий будинок, зведений у 2006 році.

№ 18, 18а — двоповерхові вілли, зведені у 1912—1913 роках за проєктом Валерія Шульмана та Філемона Левицького для Марії Бачинської та Софії Олесницької відповідно^[13]. У будинку № 18 наприкінці 1930-х років мешкав український політик, громадський і державний діяч Роман Шухевич з родиною. Будинки внесені до реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронними № 2608-м та № 2609-м^[3].

№ 17, 19, 21, 23, 25 — двоповерхові вілли, зведені у 1910-х—1930-х роках. Будинки внесені до реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронними № 2609-м, № 2610-м, № 2611-м, № 2612-м та № 2613-м відповідно^[3].

№ 27 — п'ятиповерхова будівля гуртожитку № 3^[14] Національного університету «Львівська політехніка», зведена у 1960-х роках у стилі радянського конструктивізму.

• Світлини вуличної забудови
• 
  Будинок № 17
• 
  Будинок № 18
• 
  Будинок № 18a
• 
  Будинок № 19
• 
  Будинок № 21
• 
  Будинок № 23
• 
  Будинок № 25