Вулиця Волинська (Львів)

У Вікіпедії є статті про інші вулиці з такою назвою: Волинська вулиця.

Ву́лиця Воли́нська — вулиця, що розташована на межі Шевченківського та Личаківського районів Львова, у місцевості Підзамче. Сполучає вулиці Богдана Хмельницького та Промислову.

Вулиця Волинська Львів
Волинська з боку вул. Б. Хмельницького Волинська з боку вул. Б. Хмельницького
Місцевість	Підзамче
Район	Шевченківський, Личаківський
Назва на честь	історичної області Волинь
Колишні назви
До Різні, Волиньска
польського періоду (польською)	Do Rzeźni, Wołyńska
Загальні відомості
Протяжність	360 м
Координати початку	49°51′14.42″ пн. ш. 24°2′36.69″ сх. д.
Координати кінця	49°51′26.55″ пн. ш. 24°2′32.98″ сх. д.
поштові індекси	79024[1]
Транспорт
Рух	двосторонній
Покриття	асфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі	№ 2—31[2]
Поштові відділення	ВПЗ № 24 вул. Хмельницького, 145[1]
Забудова	сецесія, конструктивізм, промислова забудова[3]
Підприємства	ТзОВ «НВП „Гетьман“»[4]
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap	r3286049
Мапа
Вулиця Волинська у Вікісховищі

Історія

Вулиця була прокладена у 1907 році від Жовківської рогатки до гілки Міської електричної залізниці (тепер трамвайне депо № 2) на вул. Нової Різні (тепер — вул. Промислова) та до 1913 року мала назву — До Різні, бо вела до міської бойні. Через те, що колись неподалік проходив давній Волинський шлях з Галича через Львів до Володимира, то 1913 року вулицю перейменовано на Волинську і від того часу назва вулиці не змінювалася^[3]. У давніші часи вулиця була довшою, бо доходила до вул. Городницької, але у радянські часи була частково зайнята територіями промислових підприємств. У 1908 році вулицею розпочався рух електричних трамваїв, які курсували нею до середини 1990-х років, коли колії перенесли на сусідню вулицю Промислову.

Забудова

Вулиця Волинська забудована переважно будинками 1910-х років у стилі модерн, сецесія, конструктивізм, а також присутня промислова забудова^[3]. Будинок № 1 збудований фірмою Міхала Уляма. В наріжній частині будинку містився двоярусний ресторан, у дворі було влаштовано пасаж^[5]. Цікавими виглядають також будинки № 3, 5, 7, 27, 29, 31. Під широкою аркою брами триповерхового будинку № 5 можна перейти на велике прохідне подвір'я з виходом на вул. Хмельницького, 155 — колишній пасаж Якуба Віца^[6].

Під № 9 — комплекс виробничих будівель колишнього заводу «Алмазінструмент», збудованих у 1970-х роках. 18 жовтня 2019 року виконавчий комітет Львівської міської ради затвердив містобудівні умови на будівництво ПАТ «Львівський завод штучних алмазів і алмазного інструменту» багатофункційного комплексу нежитлових та житлових (331 квартира) будівель з вбудованими приміщеннями громадського призначення, закладом перебування дітей дошкільного віку (дитячий садок на 25 місць)^[7]. Новий житловий квартал має назву «Новий Форт»^[8]. Також, 2 квітня 2021 року ПАТ «Львівський завод штучних алмазів і алмазного інструменту» отримав містобудівні умови та обмеження на проєктування об'єкта будівництва та реконструкцію двох будівель заводу з їх пристосуванням під торговельні та адміністративні заклади^[9].

Під № 10, 10а — комплекс виробничих будівель колишнього заводу «Молдвино», у будинку під № 21 за радянських часів містився гуртожиток для працівників цього ж підприємства. Нині у деяких приміщеннях колишнього заводу «Молдвино» розташовані потужності ТОВ «НВП „Гетьман“»^[4]. На місці декількох занедбаних будівель колишнього заводу «Молдвино» планують збудувати офісний центр з відпочинковими зонами та паркінгами — підземним на 97 машин та наземним на 33 місця. При цьому частину будівель заводу знесуть, а кілька з них реконструюють. Загалом діловий комплекс буде складатися з двох будівель, висотою до 5 поверхів кожна^[10]. Під № 25а планується будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями комерційного призначення. Відтак на відносно невеликій ділянці архітектору вдалося розмістити по одній квартирі на кожному поверсі — буде 4 квартири та передбачено 4 паркомісця, а також офісний центр на першому поверсі. Висота будівлі вписана в забудову самої вулиці. При будівництві має бути збережене дерево, яке там зростає, а також збережений прохід до суміжних забудов, зокрема історичний прохід до ґанку^[11].