Ратушна вулиця (Херсон)

Ратушна вулиця — вулиця в Херсоні, розташована в Центральному та Корабельному районах; з'єднує Одеську площу із вул. Ярослава Мудрого.

Ратушна вулиця Херсон
Місцевість	Центр
Район	Центральний, Корабельний
Назва на честь	Херсонська ратуша
Колишні назви
Комуна́рів, Рози Люксембург, Воронцовська
радянського періоду (українською)	Комунарів
радянського періоду (російською)	Комунаров
Загальні відомості
Координати початку	46°37′32.6″ пн. ш. 32°36′42″ сх. д.
Координати кінця	46°38′7.3″ пн. ш. 32°36′20.6″ сх. д.
Транспорт
Тролейбуси	Тр №9
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Навчальні заклади	школа №25
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap	r11137867
Мапа
Ратушна вулиця у Вікісховищі

Історія

В кінці XVIII століття ділянка землі праворуч від вулиці, між вулицею Грецької (Соборною) і річкою Кошовою, належала князю Григорію Потьомкіну, через що була позначена на плані міста під № 1. Побудований на цій ділянці будинок з часом занепав і в середині XIX століття був розібраний.

На плані міста 1792 на місці майбутньої вулиці показані «обивательські будівлі». Сформована в першій половині XIX ст. — на той час називалася Воронцовською (на честь генерал-губернатора Новоросії та Бессарабії, князя Михайла Воронцова). З'єднувала пристань з найбільшим ринком Привоз.

Вулиця Воронцовська (від перехрестя з вул. Соборною) на початку ХХ століття

У 1886 році вона була першою замощена дорогим гранітом від берега Дніпра до головної міської вулиці Суворовської.

У середині XIX століття, після будівництва кам'яної набережної, на початку вулиці з'явилася Набережна площа (Одеська площа) з невеликим ринком. Поруч, уздовж Дніпра і Кошової, розташувалися хлібні та лісові склади. В кінці XIX століття тут була облаштована пристань Каравадіна і К^о, а до початку XX століття — ще кілька приватних пристаней.

У 1924 році вулиця була перейменована на вул. Комунарів. Назву Воронцовська повернуто 2016 року.

У жовтні 2023 року вулицю Воронцовському перейменували на вулицю Ратушну в рамках кампанії деколонізації, що розпочалася після повномасштабного російського вторгнення в Україну^[1].

Опис

Ново-Миколаївська синагога у Херсоні, поштова листівка початку XX століття

Вулиця відіграє роль важливої транспортної артерії, з'єднуючи місто тролейбусною лінією та іншими видами транспорту з морським і річковим портами.

Перший поверх 9-поверхового будинку (буд. № 6) займає одне з найбільших на півдні Україні обласне бюро подорожей та екскурсій, створене в 1965 році.

В буд. № 11 у 1870—1894 роках жив археолог і нумізмат П. І. Бурачков, що видав каталог античних монет власної колекції, яка зберігається нині в Державному Історичному музеї (Москва).

В буд. № 16 бував Коста Хетагуров — тут жив нотаріус Тимчинський, з родиною якого опальний поет перебував у дружніх стосунках.

Будинок, розташований на перехресті з вул. Віктора Гошкевича (Семінарською) було збудовано у 1858 році за проектом губернського архітектора Людвига Тоннеса. На той час будинок належав настоятелю Успенського собору проторієрею Максиму Перепеліцину. Наприкінці 2000-х будинок було реконструйовано.

У будівлі синагоги (буд. № 14) в 1960 р. відкрито планетарій, якому у 1965 році присвоєне ім'я російського космонавта Юрія Гагаріна.

Див. також

• Вулиці Херсона