Вулиця Гартмана Вітвера

Вулиця Ві́твера — вулиця у Личаківському районі міста Львів, у місцевості Личаків. Сполучає вулиці Личаківську та Пекарську. Прилучається вулиця Різьбярська.

Вулиця Вітвера Львів
Місцевість	Личаків
Район	Личаківський
Назва на честь	Гартмана Вітвера
Колишні назви
Глинянська вища, Скшинського, Голубєва, Скшинського, Шапошникова
польського періоду (польською)	Gliniańska wyższa, Skrzyńskiego
радянського періоду (українською)	Скшинського, Шапошникова
радянського періоду (російською)	Скшинского, Шапошникова
Загальні відомості
Протяжність	180 м
Координати початку	49°50′23.2″ пн. ш. 24°02′22.9″ сх. д.
Координати кінця	49°50′17″ пн. ш. 24°02′23.3″ сх. д.
поштові індекси	79008[1]
Транспорт
Рух	односторонній
Покриття	асфальт, бруківка
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі	№ 4, 6, 8, 10, 12, 14, 18[2]
Архітектурні пам'ятки	№ 8, 10, 12[3]
Поштові відділення	ВПЗ № 8 (вул. Валова, 14)[1]
Забудова	віденський класицизм, еклектика
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap	r7512882
Мапа
Вулиця Гартмана Вітвера у Вікісховищі

Історія

Вулиця виникла наприкінці XVII — на початку XVIII століття, на місці шляху, що проходив паралельно до лінії міських бастіонних фортифікацій, споруджених у 1670—1690 роках. Приблизно у першій половині XVIII століття почалася забудова вулиці, і вже на плані Львова 1766 року видно, що частково забудовано парний бік вулиці.

Не пізніше 1844 року вулиця отримала назву Глинянська Вища, а у 1871 році — Скшинського, на честь львівського шляхтича та мецената Вінцента Заремби-Скшинського, який у 1851 році збудував Галицький притулок для сліпих дітей (сучасна адреса — вулиця Личаківська, 37)^[4]. Цю назву вулиця зберегла і під час німецької окупації. За радянських часів, у жовтні 1945 року вулицю було тимчасово перейменовано на вулицю Голубєва, на честь радянського військового льотчика-штурмовика, двічі Героя Радянського Союзу, майора Віктора Голубєва, але вже у грудні того ж року повернено передвоєнну назву. У 1946 році вулиця отримала назву Шапошникова, на честь маршала Радянського Союзу Бориса Шапошникова. Сучасна назва — від 1991 року, на честь львівського скульптора Гартмана Вітвера^[5][6].

Забудова

В архітектурному ансамблі вулиці Вітвера переважають кам'яниці кінця XIX століття^[7]. З-поміж них виділяються три пам'ятки архітектури — будинки № 8, № 10 та № 12^[3].

№ 8 — прибутковий будинок зведений у 1920-х роках^[8]. Триповерхова будівля має несиметричний фасад з виступаючими еркерами, декорований в еклектичному стилі. Вхідна брама розташована ліворуч від центральної осі та прикрашена півциркульним завершенням та стилізованим рослинним орнаментом. Еркери прикрашені декоративними маскаронами у вигляді голівок-«путті», у покрівлі влаштовано стрихові вікна. В інтер'єрі будинку збереглися автентичні сходи з литою металевою балюстрадою.

№ 10 — зведено на початку XX століття^[8]. Тут за польських часів містилася лазня Сербенського^[7], нині — хостел «Острів».

№ 12 — прибутковий будинок зведений близько 1910 року у стилі пізньої сецесії^[8]. Будинок триповерховий, має семивіконний фасад. Особливістю будинку є рослинний орнамент на опуклій рустиці першого поверху. На другому поверсі розташовано балкон з металевою орнаментованою балюстрадою. Вікна третього поверху прикрашені стилізованими гірляндами. Вхідна брама розташована ліворуч від центральної осі. Будинок має внутрішнє подвір'я, куди виходять балкони-галереї другого та третього поверхів.

На вулицю Вітвера бічним фасадом виходить кам'яниця, що має адресу вулиця Личаківська, 16. В ніші бічного фасаду міститься фігура Святого Йосифа з Дитятком Ісусом (скульптор Броніслав Солтис)^[8].

• 
  Балкон будинку № 6
• 
  Будинок № 8
• 
  Будинок № 10
• 
  Будинок № 12