Вулиця Данилишина (Львів)

Вулиця Данилишина — вулиця у Шевченківському районі міста Львова^[5][6], неподалік від історичного центру. Сполучає вулиці Шпитальну та Городоцьку^[7].

Вулиця Данилишина Львів
Місцевість	Історичний центр Львова
Район	Шевченківський
Назва на честь	Дмитра Данилишина
Колишні назви
До в'язниці, Карна, Бригідська, Бика Еміля, Брігіттенґассе, Бика Еміля, Бродівська, Чапаєва бічна, Проїзна
польського періоду (польською)	Do więzienia, Karna, Brygidzka, Byka Emila
радянського періоду (українською)	Бика Еміля, Бродівська, Чапаєва бічна, Проїзна
Загальні відомості
Протяжність	181 м.
поштові індекси	79007[1]
Транспорт
Рух	односторонній
Покриття	асфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі	№ 2, 4, 6, 7, 9[2]
Державні установи	ДП «Проектно-конструкторське технологічне бюро»
Поштові відділення	ВПЗ № 7 (вул. Гребінки, 6)[1]
Забудова	конструктивізм: польський 1930-х та радянський 1970-х років[3]
Комерція	офісний бізнес-центр «The Office Business Center»[4]
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap	пошук у Nominatim
Мапа

Назва

У XIX столітті вулиця мала назву Святої Анни бічна направо, потім — Забриґідська, бо пролягала за монастирем сестер ордену святої Бриґіди (перетвореним 1784 року на в'язницю), згодом — не пізніше ніж 1849 року — До В'язниці, від 1871 року — Карна, від 1906 року — Бриґідська, від 1934 року — Бика, на честь визначного діяча єврейського руху у Львові кінця XIX століття Еміля Бика, у 1946—1950 роках — Бродівська, на згадку про місто Броди, що на Львівщині, у 1960—1964 роках — Чапаєва бічна, на честь Василя Чапаєва, військового діяча Російської імперії та більшовицької Росії, у 1964—1993 роках — Проїзна. Свою сучасну назву вулиця отримала 1993 року на честь Дмитра Данилишина, бойовика ОУН, якого стратила польська влада^[8].

Забудова

В архітектурному ансамблі вулиці Данилишина переважають будівлі споруджені у стилі конструктивізм, зокрема польський 1930-х та радянський 1970-х років^[3]. Пам'ятки архітектури на вулиці Данилишина відсутні.

№ 2 — триповерховий житловий будинок, споруджений у 1923—1925 роках за спільним проєктом архітекторів Фердинанда Касслера та Юліуша Цибульського у поєднанні стилів неокласицизму з ар-деко^[9]. Приміщення першого поверху від радянських часів займає магазин господарських товарів «1000 дрібниць».

№ 4 — триповерхова офісна будівля 1970-х років. Нині тут міститься філія банку ВТБ та магазин автозапчастин для автомобілів японського, корейського та європейського виробництва, а також офіс Державного підприємства «Проектно-конструкторське технологічне бюро».

№ 6 — триповерхова будівля колишнього універмагу. У 2000-х роках тут працював більярдний клуб «Накат» та туристична агенція «Капітолій». Від 2018 року — офісний бізнес-центр мережі «The Office Business Center»^[4], де міститься, зокрема, відділення № 5 ТОВ «Нова пошта», клуб віртуальної реальності «VR cube», кав'ярня мережі «2 cups» та салон мобільного зв'язку «Vodafone».