Вулиця Карпатська (Львів)

У Вікіпедії є статті про інші вулиці з такою назвою: Карпатська вулиця.

Ву́лиця Карпа́тська — вулиця в Личаківському районі міста Львова, місцевість Снопків. Відходить перпендикулярно від вулиці Йосифа Сліпого і закінчується глухим кутом.

Вулиця Карпатська Львів
вул. Карпатська у Львові вул. Карпатська у Львові
Місцевість	Снопків
Район	Личаківський
Колишні назви
Карпатська, Ґіппельгассе
польського періоду (польською)	Karpacka
Загальні відомості
Протяжність	150 м
Координати початку	49°49′48.68″ пн. ш. 24°2′32.14″ сх. д.
Координати кінця	49°49′51.49″ пн. ш. 24°2′25.75″ сх. д.
поштові індекси	79017[1]
Транспорт
Рух	двосторонній
Покриття	асфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі	№ 3—23[2]
Навчальні заклади	ДНЗ № 92 «Барвінок»
Поштові відділення	ВПЗ № 17 (вул. Івасюка, 19)[1]
Забудова	віденська сецесія, польський 1930-х і радянський конструктивізм 1960-х років[3]
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap	пошук у Nominatim
Мапа
Вулиця Карпатська у Вікісховищі

Назва

Вулиця утворена на початку XX століття і 1912 року отримала назву — Карпатська. Під час німецької окупації — Ґіппельгассе, на честь німецького державного діяча Теодора Ґоттліба фон Ґіппеля (1775—1843). Сучасна назва — вулиця Карпатська від липня 1944 року^[4].

Забудова

Активна забудова вулиці Карпатської розпочалася наприкінці 1920-х—початку 1930-х років.

В архітектурному ансамблі вулиці переважає віденська сецесія та польський і радянський конструктивізм 1930—1960-х років^[3].

№ 3 — триповерхова кам'яниця з гостроверхим фронтоном та подовгастими вікнами, членованими шпросами, споруджена у 1929 році у стилі раннього модернізму зі стильовим орієнтуванням на ар деко за проєктом розробленим в архітектурній фірмі Карла Юраша та Альфреда Захаревича для Марії Ожибовської. Вхідний портал виконаний в прямокутних формах.

№ 5 — триповерховий житловий будинок спроєктований в архітектурному бюро Юзефа Торна та споруджений до 1930 року у стилі наближеному до модернізму, як власний будинок архітектора Юзефа Торна. Раціонально структурований фасад, вікна оточені рустованими горизонтальними тягами, плаский дах, а вікна та інтер'єри будинку нагадують ар деко.

№ 7 — триповерхова кам'яниця споруджена у 1938 році в стилі функціоналізму за проєктом розробленим архітектурним бюро Норберта Ґлятштайна. Вхід до будинку оточують дві канелюри з рустуванням. Збереглася автентична вхідна брама з вікнами-ілюмінаторами. Над вхідним порталом вертикальне стрічкове скління. Виступаючий кут будинку згладжує витягнуті округлі балкони. Кутові простінки оздоблені клінкерною цеглою.

№ 9 — триповерхова чиншова кам'яниця споруджена у 1938 році за проєктом розробленим архітектурним бюро Норберта Ґлятштайна у стилі модернізму для Агати Денути. Вхідна брама будинку нагадує вхід до каюти корабля, а над вхідним порталом тягнуться догори стрічкові вікна.

№ 11 — триповерховий житловий будинок споруджений у 1938 році за проєктом архітектора Юзефа Йоахіма Тіша. Вхідний портал виділяє оздоблення з клінкерної цегли. Також клінкерною цеглою декорована ліва частина фасаду, навколо «втоплених» лоджій.

№ 12 — двоповерховий будинок споруджений на початку 1960-х років. Від 29 вересня 1962 року в будинку міститься перший (головний) корпус дошкільного навчального закладу № 92 «Барвінок», проєктною потужністю 135 місць^[5].

№ 13 — триповерховий житловий будинок споруджений у 1938 році. Має прямокутний вхідний портал, оздоблений рустуванням. Наріжна частина має кутові вікна з простінками в клінкерній цеглі. Навколо вікон звиваються легкі округлі конструкції балконів.

№ 15 — триповерховий житловий будинок споруджений у 1938 році. Вже за радянських часів до нього прибудований п'ятиповерховий житловий будинок під № 20 від сусідньої вулиці Йосифа Сліпого.